Діагностика, лікування та профілактика незаразних хвороб тварин
Лікування та профілактика. При кетозі раціон корів слід збалансувати за вмістом і співвідношенням основних поживних речовин, вітамінів, макро- і мікроелементів, організувати активний моціон та ультрафіолетове опромінювання тварин.
Із лікарських засобів високий терапевтичний ефект забезпечує внутрішньовенне введення коровам 10-20 %-го розчину глюкози (по 750-500 мл). До розчину глюкози додають аскорбінову кислоту (по 1-2 г). При введенні коровам великих доз глюкози (1-2 л розчину) для її засвоєння одночасно потрібно внутрішньом'язово вводити інсулін ( по 200-300 ОД).
При масовому кетозі, особливо субклінічному, коровам додають до раціону мелясу — 0,5-1 кг, натрій пропіонат та амоній лактат по 50-70 г, пропіленгліколь — 300-500 г на добу за два прийоми протягом чотирьох-п'яти діб. Ефективними є протикетозні препарати і лікарські суміші в такому складі: осимол, холінол, кетосан, кетост гама-аміномасляна кислота, урсокетин, а аткож суміші А і В, за І.Г. Шарабріним і М.Х. Шайхамановим та суміш С.І. Смірнова. Комплексні препарати добавляють до корму, суміші А і В вводять внутрішньовенно, а суміш С.І. Смірнова, яка складається з 50 г 96°-ного етилового спирту, 100 г дріжджів і 200 г цукру на 1 води вводять всередину.
Склад сумішей А В
Натрію хлорид, г 9,0 9,0
Натрію гідрокарбонат, г 13,0 13,0
Кальцію хлорид, г 0,4 0,5
Калію хлорид, г 0,4 0,5
Глюкоза, г 100,0 140,0
Новокаїн, г - 2,0
Кофеїн бензоат натрію, г 0,5 0,5
Стрептоміцин, тис. ОД 500,0 500,0
До складу кетосту входять антикетогенні, лужні, жовчогінні засоби, солі дефіцитних мікроелементів, вітаміни А, D3, Е. Кетост добавляють до корму за 30 діб до і протягом 30 діб після отелення корів (за І.П. Кондрахіним). Кетосан містить (за М.Е. Павловим) натрію цитрат, кобальту хлорид, цинку сульфат, марганцю сульфат, міді сульфат і лимонну кислоту. Для зняття ацидотичних проявів вводять всередину (в суміші з кормами) натрію гідрокарбонат по 50-150 г коровам, або внутрішньовенно 2%-й водний розчин натрію гідрокарбонату по 500 мл.
Для запобігання кетозу необхідно слідкувати, щоб цукрово-протеїнове співвідношення в раціоні було в межах 0,8:1-1,2:1, рН силосу — 3,9-4,2, контролювати вміст і співвідношення органічних кислот у ньому. Слід запобігати також гіпокінезії й дії на організм стрес-факторів. Для профілактики кетозу великої рогатої худоби при масовій відгодівлі доцільно застосовувати карбоксилін.
Остеодистрофія — захворювання, яке характеризується порушенням фосфорно-кальцієвого обміну в організмі і ураженням переважно кісткової тканини. Первинна (аліментарна) остеодистрофія настає внаслідок нестачі або неправильного співвідношення в раціоні солей кальцію і фосфору. Виникненню і розвитку хвороби сприяють гіповітаміноз D, дефіцит білків і життєво необхідних мікроелементів, гіпокінезія, недостатнє ультрафіолетове опромінювання тварин, ацидотичний стан їх організму, хронічні захворювання травної системи, ендокринні розлади. Вторинна остеодистрофія виникає при ускладненні захворювання на кетоз або мікроелементоз, при хворобах травної системи, нітратно-нітритній інтоксикації та інших захворюваннях, які супроводжуються ацидотичним станом або ендокринними розладами.
Ранню діагностику остеодистрофії у корів починають з їх клінічного обстеження і роблять відповідні висновки з урахуванням характерних симптомів, вмісту і величини співвідношення в сироватці крові кальцію та фосфору, активності лужної фосфатази і результатів експрес-методу визначення щільності вторинного опорного кістяка, яке проводять за допомогою ультразвукового приладу — ехоостеометра.