Коронарна ангіопластика та стентування в лікуванні ішемічної хвороби серця

На початку 70-х Portsmann, Zeitler і співавт. оснастивши катетер балоном почали виконувати балонну ангіопластику периферичних артерій.

У період з 1977 по 79 роки дослідники використовували досить примітивну в технічному плані техніку. Так катетер Грюнціга був 9-10 Fr і складався з ригідного тефлону. Перші катетери не відповідали основним вимогам: вони погано зберігали необхідну форму, мали недостатні здібності до обертання. Це було основною причиною невдалих спроб установити провідниковий катетер в устя коронарної артерії.

До 1980 року були розроблені нові провідникові катетери (катетери-гіди) які складалися з трьох шарів:

1 - тефлонова ідеально гладка внутрішня поверхня, що має низький коефіцієнт тертя,

2 - середній пористий шар, що забезпечує необхідний обертальний момент і

3 - зовнішній шар з поліуретану, що зберігає первісну форму.

Приблизно в цей же час був розроблений і впроваджений у практику інтродьюсер - пристрій (шлюз), що значно спростило процес зміни катетера і, що дуже важливо, знизило кількість локальних ускладнень в області пункції. На початку усе тих же 80-х були розроблені катетери для брахіального і радіального доступу. Балонний катетер для коронарної ангіопластики був розроблений Грюнцігом у 1976 році і являв собою не що інше, як зменшену копію балонного катетера для периферичної ангіопластики. Цей катетер був від 1,5 до 2 мм у діаметрі, балон виконаний із ПВХ мав тиск розриву менш 6 Атм. Катетер мав 2 просвіти: центральний - дозволяв робити моніторинг тиску і введення лікарських препаратів або контрасту, другий - ексцентричний - для роздування балона. Даний пристрій не мав на увазі використання провідника. У 1979 році до дистального кінця балонного катетера був приєднаний короткий дротовий провідник, що має прямий або зігнутий J-подібно кінчик. У 1981 J.Simpson створив систему бальонний катетер верхи на провіднику:. Це дозволило зробити просування балонного катетера більш керованим - проводити балон через зввиситі ділянки артерії і досягати дистальних стенозів. У 1982 успіх ТЛАП складав 80- 85% проти 65-70% у 1978. Конструктивно техніка постійно удосконалювалася: з'явилися провідники різного діаметра, з м'якими наконечниками різної форми для просування по звитих артеріях. До сьогоднішнього дня йде пошук ідеальних матеріалів для провідникових катетерів. З'явилися катетери з плетеного кевлара й інших сучасних матеріалів. Катетери пристосовуються до нових пристроїв, що з'являються. Удосконалення балона було не менш інтенсивним. Сучасні балони мають значно менший профіль; дозволяють робити дилатацію з тиском до 20 Атм, при цьому істотно не змінюючи своїх параметрів. Розроблено покриття для провідникових і балонних катетерів, коронарних провідників, що поліпшують ковзання. Продовжується пошук нових матеріалів для виготовлення балонів. На зміну полиетилену прийшли більш міцні і тонкі сополімери які при найменшій товщині мають унікальну міцність і мінімальну розтяжність, що дозволяє зберігати максимально близькі до вихідного параметри навіть при тиску 20 Атм. Поява нових люмінофорів йодиду цезію, що мають велику рентгеннегативність, дозволило поліпшити візуалізацію пристроїв. Іншою не менш важливою стороною є технічне оснащення. Удосконалення радіологічного устаткування (високороздільні можливості флюороскопічного устаткування, цифрова обробка зображення) дозволили здійснити справжній прорив в інтервенційній кардіології. Упровадження внутрісудинного ультразвуку розширило можливості візуалізації коронарної анатомії, характеру ураження і результатів процедури. Усе це розширило показання і можливості інтервенційної кардіології.

АНГІОПЛАСТИКА

В даний час одним з найбільш ефективних нехірургічних методів лікування закупорених судин серця є Транслюмінальна Коронарна Ангіопластика. У цій назві відбита суть процедури:

Транслюмінальна - доступ до судин серця здійснюється без розрізу за допомогою пункції через шкіру, артерій, розташованих на стегні або передпліччя; доставка необхідних пристроїв виробляється усередині просвіту судини;

Коронарна - виконується лікування коронарних (живильне серце) судин;

Ангіопластика - збільшення внутрішнього діаметра судини за допомогою спеціального балона, також називане - «балонування».Коронарна ангіопластика має цілий ряд переваг, що вирішили її долю в усьому світі: мала травматичність - не проводиться розріз грудної клітки; відсутність штучної вентиляції легень (пацієнт під час процедури дихає сам), відсутність штучного кровообігу (процедури самої по собі аж ніяк не нешкідливої); відсутність глибокого наркозу (пацієнт знаходиться у свідомості, хоча і не відчуває болю); можливість повторного кількаразового застосування у випадках прогресування атеросклерозу.