Коронарна ангіопластика та стентування в лікуванні ішемічної хвороби серця

• Використання небалонних методів КА (лазерна абляція, Тек-атеректомія)Гостра оклюзія (закупорка) коронарних артерій може наставати як під час процедури КА, так і при спостереженні за хворим у палаті інтенсивної терапії. Це порівняно часте ускладнення, що розвивається в кожного десятих (9,2%) з числа оперованих хворих.

Ускладнення виявляється ангінозними болями, що супроводжуються в ряді випадків з гіпотензією. Для гострої оклюзії характерна елевація (>1 мм) сегмента ST на ЕКГ, знятої на висоті хворій, у порівнянні з кривою, зареєстрованою при роздуванні балона в коронарній артерії. Ідентичність ЕКГ дозволяє з великим ступенем вірогідності діагностувати гостру оклюзію коронарної артерії до одержання даних ферментної діагностики.

Досягнення оптимального ангіографічного результату КА є найбільш ефективним засобом профілактики ішемічних ускладнень процедури. Ангіографічний результат процедури може бути оптимізований за допомогою стентування або балонних методів.

Фактори ризику гострих оклюзій коронарних артерій при КА

• Гострі форми ІХС

• Молодий вік

• Наявність кальцинозу і протяжного ураження

• Надлишкові диссекції

• Тромбоз

• Залишковий стеноз

Феномен відсутності поновлення кровотоку (nо reflow) являє собою гостре погіршення коронарного кровообігу при нормальному просвіті епікардіальної артерії. Дані свідчать про велику поширеність феномена при лікуванні ІМ (16,8%). Феномен спостерігається після припинення дії інструмента в артерії, при цьому в судині не виявляється диссекції, тромбу, спазму або великого залишкового стенозу. Найбільше часто феномен непоновлення кровотоку ускладнює лікування тромб- утримуючих уражень і дегенерованих ауто-венозних шунтів. Визначену роль у виникненні феномена може грати дистальна мікроемболізація, тромбоксаніндукований спазм капілярів, ушкодження ендотелію й інтерстиціальний набряк. Діагноз ставиться методом виключення.

Перфорація коронарної артерії може наставати в результаті внутрісудинних маніпуляцій твердими провідниками й інструментами великого діаметра. Вони спостерігаються в 0,1-3,0% процедур, частіше - після атеректомії Перфорація артерії може протікати латентно, викликати тампонаду або лімітувати кровотік по коронарній судині. Незалежно від причин перфорації звичайно починають спробу катетерного лікування ускладнення. В усіх випадках перфорації хвор показане виконання Эхо-кардіографії.

Екстракардіальні ускладнення включають реакції на рентгеноконтрастні речовини, периферичні судинні ускладнення, інфекційні і неврологічні ускладнення. Небажані реакції організму на рентгеноконтрастні речовини (РКР) мають складний механізм і вкрай рідко служать безпосередньою причиною смерті хворих - 4-23 свипадки на 1 млн. досліджень.

Існує два покоління контрастних речовин. До першого відносяться іонні, високоосмолярні речовини (ренографін, гіпак, ангіовіст); до другого - низькоосмолярні контрасти (гексабрікс, ультравіст, омніпак). Кардіотоксична дія властива іонним контрастам: негативний іонотропний ефект, стійка гіпотензія, брадикардія, порушення ритму і провідності. У свою чергу, неіонні контрасти можуть мати тромбогенну дію. При введенні будь-якої РКР можуть спостерігатися реакції гіперчутливості від легкого ступеня (нудота, м'язове тремтіння, транзиторне брадикардія) до анафілактичн шоку.

У пацієнтів, що страждають органічною патологією нирок, цукровим діабетом, може виявлятися нефротоксична дія РКР.