Коронарна ангіопластика та стентування в лікуванні ішемічної хвороби серця
До числа периферичних судинних ускладнень КА відносяться:
• артеріовенозна фістула,
• псевдоаневризма артерії, диссекція,
• тромботична оклюзія і перфорація судин доступу,
• заочеревинна гематома,
• атероемболізація,
• зовнішня гематома,
• кровотеча.
Артеріовенозна фістула виявляється постійним шумом у місці недавньої пункції і набряком кінцівки. Діагноз базується на результатах допплерографічного дослідження. Хворі з фістулою підлягають хірургічному лікуванню.
Псевдоаневризма являє собою гематому, що має з'єднання з артерією. Псевдоаневризми утворюються в результаті неадекватної компресії судини після видалення інтродьюсера. Діагноз базується на появі систолічн шуму над щільною пульсуючою масою і підтверджується УЗД. Псевдоаневризми розміром менш 3 см підлягають консервативному лікуванню й облітеруються через 1-2 тижні. Псевдоаневризми розміром більш 3 см повинні бути усунуті хірургічним шляхом.
Диссекція виникає при висхідному русі провідника або катетера в субінтимальному просторі. Звичайно кровотік "придавлює" диссекцію при видаленні інструментів. При травматизації вісцеральних судин показана операція.
Тромбоз і оклюзія артерії доступу виявляється болем у кінцівці, її блідістю, утратою чутливості і відсутністю периферичного пульсу. У цих випадках необхідна екстрена тромбоектомія катетером Фогарті або судинна операція.
Перфорація артерії доступу виникає в результаті маніпуляцій провідником або катетером. Вона виявляється болем при просуванні інструмента. У більшості випадків перфорація не веде до крововтрати і спонтанно гоїться. У рідких випадках формується псевдоаневризма.Заочеревинна гематома формується при пункції стегнової артерії вище пахової зв'язки. Масивна заочеревинна гематома виявляється ознаками внутрішньої кровотечі, болем у боці і спині, симптомами подразенння очеревини. Діагностується при пальцевому ректальному дослідженні і підтверджується результатами комп'ютерної томографії. При постановці діагнозу необхідно перервати антикоагулянтну терапію і здійснити тривалу компресію судини після видалення всіх інтродьюсерів. При падінні гематокриту менш 25% і появі гіпотензії показані гемотрансфузії.
Атероемболізація рідко виявляється клінічно. Причиною є маніпуляції інструментами в ураженій атеросклерозом аорті. Можливі гостра ішемія кінцівки, інфаркт нирки, інсульт. У першому випадку показане хірургічне лікування.
Зовнішні гематоми в місці пункції не вимагають хірургічного втручання, показане консервативне лікування з використанням тиснутої пов'язки, холоду й антибіотиків. Спостерігали це ускладнення в 3% хворих. Найважливішою мірою профілактики є ретельна компресія судин доступу після своєчасного видалення інтродьюсерів.
Кровотечі, що вимагають гемотрансфузії, виникають у 3-5% хворих. Можуть спостерігатися з місця доступу, заочеревинно, у шлунково- кишковому тракті. Найбільш частими причинами кровотеч є: використання інтродьюсерів більшого діаметра, гіпокоагуляція, недостатній гемостаз після видалення інтродьюсера. Значні кровотечі із судин доступу, що вимагали гемотрансфузії, спостерігали в 2,4% хворих. Найважливішими заходами профілактики кровотечі є адекватна антикоагуляція і ретельний гемостаз.