Сечостатевий апарат. Сперматогенез та овогенез. Вікові, статеві та індивідуальні особливості сечостатевого апарату
За м'ясистою оболонкою лежить зовнішня сім'яна фасція, що е продовженням поверхневої фасції живота. Глибше розташований підвішуючий м'яз яєчка, покритий однойменною фасцією. За згаданим м'язом розміщена внутрішня сім'яна фасція, яка відповідає внутрішньочеревній фасції, що утворилась з піхвового відростка очеревини, який у плоду чоловічої статі проникає з черевної порожнини в мошонку.
Піхвова оболонка яєчка має дві пластинки: нутряну (зрощену з білковою оболонкою яєчка) та пристінкову (зрощену з внутрішньою сім'яною фасцією). Між обома пластинками є щілина, заповнена серозною рідиною.
Внутрішні жіночі статеві органи. До внутрішніх жіночих статевих органів (organa genitalia feminina interna) функція яких полягає у дозріванні жіночих статевих клітин, розвитку та виношуванні плоду, належать яєчники, матка, маткові труби, над'яєчники, прияєчники та піхва (Рис. 7, 112).
Яєчник (ovarium) — парна жіноча статева залоза, в якій ростуть та дозрівають статеві клітини, а також виробляються жіночі статеві гормони. У дорослої жінки яєчник має еліпсоподібну форму 2,5 см завдовжки 1,5 см завширшки та 1 см завтовшки. Після припинення менструацій яєчники атрофуються та зморщуються.
Яєчники містяться у малому тазі і належать до дуже рухомих органів. На топографію залози значною мірою впливають положення матки та її величина, зумовлена вагітністю.
Яєчник має дві поверхні: бічну, яка прилягає до стінки малого таза, та присередню, обернену до маткової труби і майже повністю вкриту торочками маткової труби.
Краї яєчника: вільний (задній), обернений до черевної порожнини, та брижовий (передній). Останнім краєм яєчник фіксується до заднього листка широкої зв'язки матки за допомогою незначної складки очеревини, яка має назву брижі яєчника. Брижовий край яєчника ще називають воротами яєчника, оскільки в цьому місці в яєчник входять судини та нерви.
Яєчник має також два кінці: трубний (верхній) та матковий (нижній). Від маткового кінця до дна матки йде власна зв'язка яєчника, яка фіксує яєчник і утворена переважно волокнистою тканиною та непосмугованими м'язовими клітинами.
Зовні яєчник покритий одношаровим кубічним епітелієм, під яким розміщена товста білкова оболонка.
Речовина яєчника складається із строми, всередині якої розміщені різного ступеня розвитку фолікули. Крім того, всередині строми є нерви, судини та сполучнотканинні прошарки.У яєчнику новонародженої дівчинки налічується від 30 до 400 тис. первинних яєчникових фолікулів. Вони розміщені безпосередньо під білковою оболонкою, ближче до брижового краю яєчника, і складаються з молодих яйцеклітин, які оточені одним шаром епітеліальних клітин. Протягом життя жінки дозріває 400—500 яйцеклітин, а інші гинуть. При цьому процесі, який називається атрезією, яйцеклітина та фолікулярний епітелій розпадаються, заміщуються сполучною тканиною, і внаслідок цього утворюється атретичне тільце.
Фолікули у процесі дальшого дозрівання (у дорослої жінки) послідовно підходять до вільного краю яєчника, збільшуються, одношаровий епітелій, який їх вкриває, розмножується і утворює навколо фолікула багатошарову оболонку. В центрі фолікула утворюється порожнина, заповнена прозорою фолікулярною рідиною. Ці зрілі фолікули називаються пухирчастими яєчниковими фолікулами. Діаметр кожного досягає 20 мм, а формою він нагадує пухирець. Періодично один з дозрілих фолікулів дещо виступає над поверхнею яєчника, лопається, і яйцеклітина течією рідини виноситься з яєчника в порожнину очеревини, далі проходить через маткову трубу і потрапляє в порожнину матки. Цей процес відбувається приблизно через кожні 28 днів і називається овуляцією. Якщо вагітність не настала, то на місці фолікула, який лопнув і спорожнів, внаслідок рубцювання утворюється так зване білувате тіло, а у випадках, коли настала вагітність,— жовте тіло. Останнє виконує важливу внутрішньосекреторну роль у період внутрішньоутробного розвитку зародка, продукуючи гормон прогестерон.
У жінок старшого віку (45 та більше років) дозрівання фолікулів та овуляція стають нерегулярними, а згодом і зовсім припиняються. Настає клімактеричний період (клімакс). У цей період поступово припиняються також і менструації.
Яєчники забезпечують кров'ю однойменні артерії (гілки черевної частини аорти), а венозна кров відводиться по яєчникових венах у нижню порожнисту вену (від правого яєчника) та в ліву ниркову вену (від лівого яєчника).