Сечостатевий апарат. Сперматогенез та овогенез. Вікові, статеві та індивідуальні особливості сечостатевого апарату

1 — придаток яєчка; 2 — яєчко (а — білкова оболонка, б — перегородочки яєчка, в — покручені канальці, з — прямі канальці, д — сітка яєчка, е — середостіння яєчка, є — придаток яєчка, ж — сім'яновиносна протока); 3 — протока придатка яєчка; 4 — сім'я-виносна протока; 5 — сім'яний міхурець; 6 — передміхурова залоза; 7 — устя сім'явипорскувальних проток; 8 — передміхурова частина чоловічого сечівника; 9 — цибулино-сечівникові залози; 10 — печеристе тіло статевого члена; 11 —губчасте тіло статевого члена; 12 — головка статевого члена; 13 — сечовий міхур.

Рис. 4. Яєчко (праве):

1 — сім'яний канатик; 2 — головка придатка яєчка; 3 — верхній кінець яєчка; 4, 5 — яєчко; 6 — нижній кінець яєчка; 7 — хвіст придатка яєчка; 8 — пазухи придатка яєчка; 9 — тіло придатка яєчка.

У товщі головки придатка згадані вище виносні проточки зливаються і утворюють загальну покручену протоку придатка яєчка, яка, проходячи через тіло та хвіст, переходить і сім'явиносну протоку.

Кровопостачання яєчка та придатка відбувається за рахунок яєчкових артерій (гілок черевної частини аорти). Венозна кров відтікає по однойменних венах, причому права вена впадає у нижню порожнисту вену, а ліва — у ліву ниркову вену.

Рис. 5. Розріз чоловічого таза в серединній площині:

1 — крижова кістка; 2 — лівий сечовід; З — прямокишково-міхурова складка; 4 — пряма кишка; 5 — сім'яні міхурці; в — передміхурова залоза; 7 — сім'яний канатик; 8 — сечівник; 9 — сім'явиносна протока; 10 — очеревина; 11 — сечовий міхур; 12 — зопнішня клубова артерія та вена; | 13 — черевна частина аорти.

Лімфа від яєчка та придатка відтікає в поперекові лімфатичні вузли, а іннервуються ці органи гілками черевного, ниркового, аортального та підчеревного сплетень.

Сім'явиносна протока (ductus deferens) є безпосереднім продовженням протоки придатка яєчка (див. рис. 101). Це циліндрична-пряма трубка 40—50 см завдовжки і понад 2 мм завтовшки. Зсередини стінка протоки вистелена слизовою оболонкою, ззовні розміщений досить значний шар непосмугованих м'язових клітин. Зовнішнім шаром стінки протоки є сполучнотканинна (адвентиціальна) оболонка.

Сім'явиносна протока відходить від хвоста придатка яєчка, піднімається вгору у складі сім'яного канатика і входить у пахвинний канал через його поверхневе кільце. Залишає пахвинний канал через глибоке пахвинне кільце і йде до сечового міхура по бічній, а далі по нижній стінці таза. Підійшовши до сечового міхура та передміхурової залози, сім'явиносна протока утворює розширення — ампулу і зливається з протокою сім'яного міхурця, утворюючи сім'явипорскувальну протоку. Вона має довжину близько 2 см, проходить товщу задньої стінки передміхурової залози і відкривається в початкову (передміхурову) частину сечівника.

Сім'яний канатик (funiculus spermaticus) формується структурами, які тягнуться за яєчком при його опусканні з черевної порожнини в мошонку. Сім'яний канатик формою нагадує шнур. До складу його входять: сім'явиносна протока, судини та нерви яєчка та сім'явиносної протоки, а також лімфатичні судини. Всі ці елементи оточені сполучнотканинною оболонкою — внутрішньою сім'яною фасцією. Назовні від цієї фасції, в пахвинному каналі, пролягає підвішуючий м'яз яєчка (musculus cremaster), який зовні покритий підвищуючою фасцією, а ще більш назовні лежить зовнішня сім'яна фасція.

Сім'яний канатик починається від верхнього кінця яєчка, йде догори і через поверхневе пахвинне кільце потрапляє в пахвинний канал. Біля глибокого пахвинного кільця елементи сім'яного канатика розходяться. Так, сім'явиносна протока йде донизу та присе-редньо, до сечівника; судини та нерви йдуть догори, а підвішуючий м'яз яєчка тут закінчується.

Сім'яний канатик та яєчко мають спільні оболонки, показані нижче.

Сім'яний міхурець (vesicula seminalis) — парний, довгастої форми утвір 4—5 см завдовжки та до 2 см завширшки, який має багато випинів та згинів (див. рис. 101). Сім'яні міхурці (правий та лівий) розміщені позаду дна сечового міхура та перед ампулою прямої кишки.