Сечостатевий апарат. Сперматогенез та овогенез. Вікові, статеві та індивідуальні особливості сечостатевого апарату

Через піхву вводиться чоловіче сім'я, виводяться місячні, а при пологах по ній виводиться плід.

Піхва має два кінці. У верхній кінець піхви відкривається отвір матки. Піхвова частина шийки матки вдається в піхву, і внаслідок цього між цими утворами є заглибина — склепіння піхви. Задній відділ склепіння значно глибший за передній. Нижній кінець піхви відкривається в переддвер'я піхви. У незайманих у цьому місці по краях розміщена складка слизової оболонки, здебільшого пів-місяцевої форми — дівоча перетинка (hymen). При першому зляганні ця перетинка надривається, що супроводиться невеликою кровотечею. Після цього утворюються короткі, невеличкі рубцеві сосочки дівочої перетинки.

Стінки піхви (передня та задня) тонкі, легко розтягуються у довжину та ширину. Передня стінка прилягає до сечового міхура, а задня — до прямої кишки.

Три основні оболонки утворюють стінку піхви: серозна, м'язова та слизова. Серозна оболонка покриває лише верхній відділ задньої стінки піхви, а далі піхва покрита адвентиціальною оболонкою. М'язова оболонка досить значна і утворена непосмугованими м'язовими клітинами, розміщеними в два шари: зовнішній (коловий) та внутрішній (поздовжній).

Слизова оболонка товстіша від м'язової і покрита багатошаровим плоским епітелієм. На стінках піхви, особливо у нижньому відділі, розміщені досить високі поперечні складки слизової оболонки — піхвові зморшки, які у жінок, що багато родили, згладжуються. По серединній лінії передньої та задньої стінок піхви утворені поздовжні валики — стовпи зморщок.

За характером кровопостачання, відведення венозної крові та лімфи, а також іннервацією піхва подібна до матки та маткових труб.

Зовнішні жіночі статеві органи. До зовнішніх жіночих статевих органів (organa genitalia feminina externa) належать великі й малі соромітні губи та клітор (Рис. 9).

Великі соромітні губи (labia majora pudendi) — парні, масивні складки шкіри, досить пружні, які йдуть паралельно одна одній і обмежують з боків соромітну щілину.

Товщу великих соромітних губ утворює жирова тканина, в якій розміщені венозні сплетення та великі переддверні залози. Спереду та ззаду великі соромітні губи з'єднані між собою невеликими складками шкіри, або передньою та задньою спайками губ.

Шкіра зовнішньої поверхні великих соромітних губ пігментована, має багато потових та сальних залоз і вкрита рідким, товстим волоссям, яке переходить наперед на ділянку лобкового горба. Цей горб утворюється лобковими кістками та добре розвиненою жировою тканиною. Внутрішня поверхня великих соромітних губ гладка, волога і нагадує слизову оболонку.

Рис. 9. Зовнішні жіночі статеві органи:

1 — лобковий горб; 2 — передня спайка губ; 3 — передня шкірочка клітора; 4 — головка клітора; 5 — велика соромітна губа; 6 — сечівник; 7 — мала соромітна губа; 8, 15 — отвір піхви; 9 — вуздечка соромітних губ; 10 — промежина; 11 — відхідник; 12 — задня спайка губ; 13 — переддвер'я піхви; 14, 16 — дівоча перетинка: 17 — зовнішній отвір сечівника; 18 — вуздечка клітора.

Рис. 10. М'язи та фасції жіночої промежини:

1 — сіднично-печеристий м'яз; 2 — нижня фасція сечостатевої діафрагми; 3 — глибокий поперечний м'яз промежини; 4 — верхня фасція сечостатевої діафрагми; 5 — поверхневий поперечний м'яз промежини; 6 — відхідник; 7 — зовнішній м'яз — стискач відхідника; 8 — крижово-горбова зв'язка; 9 — м'яз — підіймач відхідника; 10 — відхідниково-куприкова зв'язка; 11 — нижня фасція діафрагми таза; 12 — цибулино-губчастий м'яз; 13 — отвір піхви; 14 — поверхнева фасція промежини; 15 — зовнішній отвір сечівника.

Малі соромітні губи (labia minora pudendi) — парні, тонкі складки шкіри, розміщені досередини від великих соромітних губ, паралельно їм, але тонші та коротші. При зімкнутій соромітній щілині малі соромітні губи іноді дещо виступають між великими соромітними губами.