Управління персоналом організації (на прикладі ДП ЗАТ „Укрпрофздравниця”)

1.3. Кадрова політика організації

Організація управління персоналом підприємства провадиться на основі концепції розвитку підприємства, що складає із трьох частин: виробничої, фінансово-економічної і соціальної концепції.

Кадрова політика підприємства - сукупність основних моделей, цілей і подань, найбільш важливих, принципових основ які визначають генеральний напрямок і зміст кадрової роботи, є вирішальними в сфері управління персоналом підприємства і відносин підприємства до зовнішнього оточення (ринок праці, взаємини з державними органами і громадськими організаціями).

Суть кадрової політики - чітке визначення цілей роботи з кадрами стратегічними і оперативними системами управління. Стратегічне і оперативне управління персоналом на підприємстві здійснюють менеджери по кадрам і лінійним керівникам. Орієнтація на тривалі строки господарювання підсилює потреба в довгостроковій спрямованості кадрової політики [31].

Існує ряд визнаних принципів, що становлять основу кадрової політики. Серед них - демократія управління, від якої залежить готовність до співробітництва; знання окремих людей і їхніх потреб; справедливість, дотримання рівності і послідовність.

До складу завдань кадрової політики входять: поняття престижу підприємства, дослідження атмосфери усередині фірми, аналіз потенціалу робочої чинності в регіоні, узагальнення і попередження причин звільнення з роботи і ін.

Кадрова політика реалізується на базі положень в області здійснення політики зайнятості, навчання, оплати праці, добробуту і політики виробничих відносин.

Реалізація політики, в області кадрів, опираючись на ряд вихідних положень, покликана вирішити коло проблем: по забезпеченню підприємства ефективним персоналом (за допомогою створення привабливих умов роботи, безпеки і можливостей для просування) і належними навчальними потужностями (з метою забезпечення працівників умовами для виконання своїх нинішніх обов'язків, і підготовки до просування), а також по створенню умов для простого рішення трудових проблем; по наданню конкурентної заробітної плати (у відповідності зі структурою, обумовленої здатностями, досвідом, відповідальністю) і сприятливих послуг і пільг (соціальні умови відпочинку повинні задовольняти бажання працівників і бути взаємовигідними для них і підприємства).

Кадрова політика підприємства повинна здійснюватися поле структурного аналізу професійно-кваліфікаційного складу персоналу. Структурний аналіз персоналу базується на обліку рівня кваліфікації, вікового складу, тривалості виробничого стажу працівників, співвідношення чоловіків і жінок, зайнятих на підприємстві і визначення ефективності використання робочого часу протягом робочого дня, коефіцієнта плинності робочої чинності і ін. [34].

Після структурного аналізу персоналу підприємства здійснюється планування його використання шляхом складання балансу продуктивності праці визначальний розмір трудовитрат, необхідних для виготовлення продукції і установлення обсягу трудовитрат у період планування без обліку ступеня завершеності виробів, що випускають.Кадрова політика, таким чином, являє собою цілісну кадрову стратегію і тактику, що поєднують різні форми роботи з персоналом, стиль її поводження в організації і плани по використанню робочої чинності. Сукупність властивостей кадрової політики підприємства визначається її зв'язком зі стратегією, орієнтацією на довгострокове планування, значимістю ролі кадрів, навкруги взаємозалежних функцій і процедур по роботі з персоналом.

Залежність підприємства від зовнішнього оточення вимагає виявлення потенційних можливостей суспільства відносно використання людських ресурсів і постійного аналізу прогнозів зайнятості у своїй країні і на міжнародному ринку робочої чинності, що є важливою умовою лагідно - і довгострокового планування його кадрової політики.

Кадрова політика не тільки визначає нові завдання, але і указує, що застаріло, гальмує розвиток, що повинне бути усунуте. Кадрова політика, розробка етапів планування є важливим аспектом прогнозування використання робочої чинності на підприємстві. Проблеми оптимізації планування і прогнозування використання персоналу підприємства викликають необхідність зміни відносин до кадрового складового інформаційного обґрунтування рішень, прийнятих на всіх функціональних рівнях управління фірмою.