Фінансова діяльність страхової організації
Страхування - це система економічних відносин між суб'єктами. Головними суб'єктами у страховій справі виступають страховик та страхувальник. За формою страхування розрізняють на “добровільне” і обов'язкове.”1 Стаття 6 Закону України "Про страхування" подає пере¬лік видів обов'язкового страхування. До обов'язкового страхування в нашій державі відносяться: медичне страхування, військовослужбов¬ців і військовозобов'язаних призваних на збори, осіб рядового, на¬чальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внут¬рішніх справ, медичних і фармацевтичних працівників під час виконан¬ня службових обов'язків, працівників митних органів, працівників прокуратури, народних депутатів, осіб державної контрольно-ревізій¬ної служби, працівників податкової інспекції, осіб державних орга¬нів у справах захисту прав споживачів, працівників пожежної охорони, осіб інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю, спортсменів вищих категорій, працівників державної лісової охорони, спе¬ціалістів ветеринарної медицини, суддів, донорів крові, від нещас¬них випадків на транспорті, членів екіпажу і аварійного персоналу, працівників замовника авіаційних робіт, ризикових процесів, відпо¬відальності повітряного перевізника і виконавця повітряних робіт щодо відшкодування збитків, заподіяних пасажирам, багажу, пошті, вантажу, врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насад¬жень, транспортних засобів, авіаційних суден.
Добровільне страхування здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком.У страховій справі застосовують кілька систем страхування та франшизи. У страхуванні майна найбільш поширеною є система страху¬вання за дійсною вартістю майна, що визначається як фактична на день підписання договору. Страхування за системою пропорційної від¬повідальності передбачає участь страхувальника у відшкодуванні збитків, за системою першого ризику передбачає виплату відшкодування у розмірі збитків, але в межах страхової суми, за системою "дробо¬вої частини" передбачає встановлення двох страхових сум, одна з яких називається показною вартістю, за системою відносної вартості.
Особиста участь страхувальника у покритті збитків виражається через франшизу. Франшиза - звільнення страховика від покриття збит¬ків передбачена підписаним страховим договором. Буває умовна та безумовна франшиза.
Необхідність страхового захисту має кілька аспектів: природний, економічний, юридичний, соціальний, міжнародний.
Міжнародний аспект зводиться до усунення національних відмін¬ностей у законодавствах різних країн.
Страховий ринок в умовах ринкової економіки є часткою фінансо¬вого ринку, де об'єктом купівлі-продажу виступає страховий захист, формується попит і пропозиція на нього. Основною функцією страхово¬го ринку є акумуляція та розподіл страхового фонду з метою страхо¬вого захисту суспільства.
За структурою страховий ринок розрізняють на інституціональну, територіальну, галузеву та організаційну. Інституційна структура передбачає розмножування приватної, публічної або комбінованої форми власностей. Вона може бути представлена акціонерними, корпо¬ративними, взаємними державними страховими компаніями. Страховий ринок в територіальному аспекті розділяють на місцевий, національ¬ний та світовий. За галузевою ознакою виділяють ринки особистого та майнового страхування.
Організаційна структура страхового ринку представляє страхове товариство або страхова компанія, асоціації, пули, об'єднання, то¬вариства взаємного страхування, страхові агенти, страхові брокери страхові посередники, перестрахувальні компанії (перестраховики) моторне (транспортне) страхове бюро, комітет у справах нагляду за страховою діяльністю. На страховий ринок впливають як і внутрішня структура страхового ринку так і зовнішнє середовище страхового рин¬ку яке складається з елементів, якими страховик може управляти (ринковий попит, конкуренція, ноу-хау, (інфраструктура) та з тих, на які він впливати не може (чисельність населення, його вікова та статева структура) Отже страховий ринок - це відкрита система здат¬на до розширення та звуження, залежна від економічної ситуації в країні і від активності страховика.
1.2. Діяльність страховика в умовах ринкової економіки.
Інвестиційна діяльність страховика завжди пов'язана з розміщенням та управлінням страховими резервами. Способи найкращого розміщення цих резервів являють собою інвестиційну стратегію страховика. Згід¬но з структурою інвестиційних інститутів та розмежуванням відпові¬дальності може виникнути, як мінімум, два різновиди страхування відповідальності: