Фінансова діяльність страхової організації

“Страхова організація може мати доходи від страхових операцій, доходи від інвестиційної діяльності, а також і другі нестрахові доходи.”1Доходи від страхових операцій формуються на основі страхо¬вих премій, які отримує страховик. Вона представляє собою ціну прода¬жі страхової послуги. Основою обчислення страхової премії являється страховий тариф. Жорстке цільове розходування страхових премій дає можливість забезпечити формування страхових резервів, запасних фон¬дів в достатніх розмірах.

Крім цього згідно Закону України "Про страхування" в склад до¬ходів від проведення страхування включаються:

І) зароблені страхові премії по договорах страхування і пере¬страхування;

2) комісійні премії за перестрахування;

3) частка від страхових сум і страхових відхилень, заплаченими перестраховщиками;

4) повернення суми із централізованих страхових резервних фондів;

5) повернення суми технічних резервів.

Валовим доходом страховика від страхової діяльності рахується сума отриманих (нарахованих) на протязі звітного періоду (наприклад, календарного року) валових внесків по договорам страхування і, за вирахуванням суми внесків, переданих в перестрахування, суми повер¬нених страхувальникам і премій, одержаних від філіалів не маючих статусу юридичної особи. Доходи від інвестиційної діяльності можуть бути використані як на компенсацію збитків від страхових операцій, так і на розвиток страхової справи, в інвестиційних цілях. Таким чином підтримується нормальна рентабельність діяльності страховика при низькій ціні на страхову послугу. Крім страхових премій і дохо¬дів від інвестиційної діяльності, страхова організація може мати також доходи від надання різного роду послуг, зв'язаних перш за все з агентуванням Інших страховиків, з проведенням робіт по риск — менеджменту, з консультаціями і т. д.

Витрати страховика формуються в процесі розприділення страхо¬вого фонду і назначаються на погашення зобов'язань перед страхов¬ником і фінансуванням діяльності страхової діяльності. В зв'язку з цим в страховій справі прийнята наступна класифікація витрат: вит¬рати на виплату страхових відшкодувань і страхових сум; відчислен¬ня в запасні фонди і резерви внесків, відрахування в технічні резер¬ви, відмінні від резервів незароблених премій, у випадках і на умовах, передбачених актами чинного законодавства, витрати на ве¬дення страхування та інші витрати. Разом всі ці витрати представ¬ляють собою собівартість страхових операцій.

Собівартість у страховій справі - явище особливе, яке має свою специфіку в порівнянні з іншими галузями економіки. Обіг коштів страхової організації має ризиковий характер. Страховик, беручи на себе страхову відповідальність по даному дого¬вору, тільки приблизно знає, в яку суму йому обійдеться надання тієї чи Іншої страхової послуги.

Витрати на ведення справи страхової розділяються на аквізі¬ценні, інкасові, ліквідаційні і управлінські.

Прибуток страхової організації являється основною метою. Однак, страховик не може прагнути до одержання великого прибутку від страхових операцій, оскільки цим би порушився принцип еквівалент¬ності взаємовідношення страховика і страховщика.

Фінансовий результат страхових операцій страховика визначається шляхом різниці його фактичних доходів і витрат. При підведенні підсумків господарської діяльності страховика фінансовий результат визначають за рік.

Фінансовий результат включає два елемента: прибуток (збиток) страховика і приріст (або відтік) резерву внесків.

Прибуток від страхових операцій представляє собою різницю між ціною поданих страхових послуг і їх собівартістю.

Фактичний прибуток від страхових операцій включає: