Система пенсійного страхування в Україні
Пенсія у зв’язку із втратою годувальника призначається на таких умовах:
1) Якщо непрацездатні члени сім’ї померлого годувальника перебували на повному його утримані або одержували від нього допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів існування. При цьому дітям пенсія у зв’язку із утратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утримані годувальника.
2) Померлий годувальник на момент смерті мав страховий стаж визначеної тривалості. Крім цього у статті 36 цього закону вміщено перелік осіб, які належать до непрацездатних членів сім’ї померлого, та умов, за яких особу вважають такою, що перебувала на утриманні (додаток Л).
Щодо останньої умови, то цей вид пенсії призначають за наявності у годувальника на дату смерті страхового стажу, який був би необхідний для призначення пенсії по інвалідності.
Пенсія у зв’язку із втратою годувальника призначається одна на всіх членів сім’ї, які мають на неї право, і розподіляється між непрацездатними членами сім’ї рівними частинами. Розмір цього виду пенсії визначається в такому порядку:1) Якщо в сім’ї один член непрацездатний, то пенсія призначається у розмірі 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника.
2) Якщо в сім’ї два і більше членів непрацездатних, - 100 відсотків пенсії за віком померлого.
3) Дітям-сиротам пенсія призначається, виходячи з розміру пенсії за віком кожного з батьків.
Цей вид пенсії обчислюється у відсотках до розміру пенсії за віком годувальник [1, стаття 37]. Для обчислення пенсії цього виду до страхового стажу враховується період від дня його смерті до дня, коли годувальник досягнув би пенсійного віку. Пенсія у зв’язку із втратою годувальника призначається на весь період, протягом якого член сім’ї померлого годувальника вважається непрацездатним, а члени сім’ї, які досягли пенсійного віку – довічно.
Статтею 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» визначено, що всім тим особам, кому до 1 січня 2004 року було призначено пенсію за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника та за вислугу років, за документами, наявними у пенсійних справах, здійснюється перерахунок пенсії за новими правилами. При цьому під час перерахунку раніше призначених пенсій враховується заробітна плата, з якої раніше було обчислено пенсію, або, за вибором пенсіонера, заробітна плата за період, тобто за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв, і за весь період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року.
Зазначеним законом, а зокрема пункту 4 Прикінцевих положень також визначено таке: якщо внаслідок перерахунку розмір пенсії виявився меншим, пенсія виплачується у старому розмірі.
Пенсіонерам також надано право протягом усього 2004 року надавати до органів Пенсійного фонду додаткові документи про стаж і заробіток, набутий до 1 січня 2004 року, для можливого збільшення розміру пенсій. Пенсія, перерахована на підставі додаткового поданих документів, виплачуватиметься з 1 січня 2004 року. Кожний наступний перерахунок пенсії не раніш як через два роки після проведення попереднього перерахунку з урахуванням стажу, набутого після призначення пенсії [1, стаття 42]. Цією ж статтею передбачено, що відповідно до зазначеного закону пенсії підлягають індексації відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення та щорічну підвищуватимуться, починаючи з 2005 року, не менше ніж на 20% зростання реальної середньої заробітної плати в Україні порівняно з попереднім роком.
Відповідно до Закону України «Про недержавне пенсійне страхування» визначено, що даний вид страхування здійснюється:
-пенсійними фондами;
-страховими організаціями;