Система пенсійного страхування в Україні

ПЛАН

Вступ

Розділ 1. Теоретичні засади дослідження системи пенсійного страхування в Україні.

1.1. Суть, функції та структура пенсійного страхування.

1.2. Форми та види пенсійного страхування.

1.3. Еволюція та історичні етапи розвитку системи пенсійного страхування.

Розділ 2. Формування системи пенсійного страхування в Україні.

2.1. Етапи реформування пенсійної системи в Україні.

2.2. Визначення трудового та страхового стажу у вітчизняному пенсійному забезпеченні.

2.3. Розвиток системи недержавного пенсійного страхування.

Розділ 3. Шляхи реформування системи пенсійного страхування у вітчизняній економіці.

3.1. Покращення законодавчого забезпечення реформування системи пенсійного забезпечення в Україні.

3.2. Запровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування.

3.3. Розвиток нагромаджувальної пенсійної системи та управління її коштами в Україні.

Висновки

Додатки

Список використаних джерел

ВСТУП

Продуктивна праця людини, її прагнення до покращення якості свого життя, добробуту, піднесення соціального статусу були і є одним з головних чинників суспільного прогресу. Проте, на жаль, реалії життя є такими, що з об’єктивних причин не кожна людина взагалі у змозі реалізувати себе як активний член суспільства, а більшість людей, які впродовж свого життя мали таку можливість, з часом її втрачають. Тому проблема соціального забезпечення людини в старості, у разі хвороби та каліцтва є однією з най актуальних для кожного цивілізованого суспільства, яке будується на принципах загальнолюдської моралі і дбає про своїх непрацездатних членів.

У різні часи і в різних країнах питання соціального забезпечення вирішувалися по-різному – розв’язання їх через сімейне утримання непрацездатних, через благодійництво, шляхом утворення різних громадських і професійних об’єднань, покликаних здійснювати відповідну підтримку. Проте ці заходи не мали системного характеру і послідовності, були скоріше окремими спробами вирішення проблеми, а не її комплексним розв’язанням.

Однією з найважливіших складових діяльності держави у галузі соціальної політики є законодавче регулювання та організація пенсійного забезпечення громадян. З переходом економіки України від командно-адміністративної системи до ринкових відносин стара державна система пенсійного забезпечення перестала виконувати свою основну функцію – забезпечення гідного прожиття непрацездатних громадян. Безумовно, головною причиною вкрай незадовільного пенсійного забезпечення на сучасному етапі є економічна криза і пов’язані з нею низькі надходження до Пенсійного фонду, до державного та місцевих бюджетів, але надзвичайно важливими є і суто демографічні фактори, які сьогодні є чи не найбільш серйозним бар’єром на шляху реформування системи пенсійного забезпечення в Україні.