Перегляд неокласичної теорії ринку. Монополії і конкуренція
Тобто ефективна конкуренція - це конкуренція нового типу, побудована на новаторстві. Вона не зв'язана з традиційним ціно¬утворенням, з досягненням верхньої межі рентабельності, а означає змагання в усіх сферах діяльності, вона відкриває нові можливості для вдосконалювання умов виробництва, змінює структуру взаємо¬відносин між виробниками, структуру попиту і пропозиції, умови формування витрат виробництва й цін. Ціноутворення більше не обмежується впливом самих тільки попиту і пропозиції.Головним агентом ефективної конкуренції є підприємець-новатор, а її важливою умовою - монополізація виробництва, яка дає змогу нагромаджувати кошти для впровадження інноваційних програм. «Будь-яка успішна інновація веде до монополії, а будь-яка монополія сприяє інновації»', - писав він.
Конкуренція стимулюється тяжінням підприємця-новатора до отримування надприбутків за рахунок переваг, набутих не змен¬шенням витрат, а внаслідок повного усунення конкурента з ринку:
конкурент-новатор руйнує навіть можливіть існування інших кон¬курентів.
Як зазначав Шумпетер, суперництво в класичній формі стає неможливим. Досконала конкуренція втрачає своє значення і не може розглядатись як модель максимальної ефективності. За умов досконалої конкуренції стимул до технічного прогресу стає дуже слабким, бо надприбуток від інновацій швидко ліквідується конку¬рентами, які не витрачаються на розробки та впровадження ново¬введень, але негайно їх переймають. Досягнуті переваги перетво¬рюються на втрати. Тяжіння норми прибутку до усереднення також не сприяє досягненню переваг на ринку. Для економічного розвитку все більш необхідними стають великі капітали.
Монополія. Шумпетер уважав, що економічна ефективність за умов урівноваженого стану економіки гальмується проблемою ви¬користання ресурсів і технологічних можливостей. Досконала кон¬куренція стає неможливою, оскільки продавці (покупці) перебува¬ють у неоднакових умовах. Виграш забезпечується об'єктивними умовами і не досягається за рахунок інших.
Переваги, які отримує виробник завдяки винятковому становищу на ринку, є монопольними перевагами. Найбільш значущі результа¬ти дає новаторство, забезпечуючи підприємцю прорив, як в галузі ціноутворення, так і охоплення ринку.
Але Шумпетер стерджував, що монополії у чистому вигляді не існує. Це лише тимчасове явище. Більш важливою для ринку, для економіки в цілому він уважає ситуацію об'єднання групи конку¬рентів - олігополію.
Плюси й мінуси олігополії розглядали й інші економісти. Але тільки Шумпетер стверджував, що олігополія сприяє технічному прогресу. Вона дає змогу виділяти кошти для НДР, збільшує впев¬неність інвесторів у отриманні високих прибутків за допомогою ви¬пуску нових товарів, розширення асортименту.
Економічна рівновага. Шумпетер наголошує, що динамічний стан економіки унеможливлює врівноважувальну дію конкуренції. Навпаки, ефективна конкуренція веде до розбалансування, перебу¬дови економіки, стрибка у розвитку продуктивних сил.
Теорія інновацій Шумпетера створила можливість узгодження таких явищ, як вільна конкуренція й монополія, котрі до нього роз¬глядали як ринкові ситуації, що виключають одна одну. Він виводить поняття конкуренції за межі товарного світу й ринкових відносин.
Проте Шумпетер вказував на існування такого явища, як ево¬люція економічної динаміки, коли немає місця досконалій конку¬ренції, її замінено альтернативною формою - недосконалою кон¬куренцією.
Він визнавав, що його трактування конкуренції виходить за межі аналізу ринку і не спрямоване на вирішення проблеми ринкової рів¬новаги. Теорія ефективної конкуренції пояснює загальні причини циклічного розвитку, але не торкається внутрішніх закономірностей функціонування ринкового механізму.
Треба зазначити, що Ф. Хайск, тоді професор Віденського уні¬верситету, 1929 p. незалежно від Шумпетера сформулював ідею ефективної конкуренції, включивши в модель дещо інший чин¬ник- монополію на Інформацію, що його він зв'язував як з НТР, так і з характеристиками діяльності підприємця-новатора. Ф. Хайєк писав: «Практично кожен індивід має певні переваги щодо інших у тім розумінні, що він володіє унікальною інформацією, якій можна знайти вигідне застосування, але котру можна використати лише за умови, коли рішення, що залежать від цієї інформації, приймає він сам або бере в цьому активну участь» .