Поняття і правове регулювання оплати праці, норми, системи оплати

Тарифною системою визнається сукупність нор¬мативних актів та встановлених ними правових норм щодо організації оплати праці. [7, с.480] За підручником з трудового права України тарифна система являє собою систему державних нормативів, що встанов¬люють вихідні розміри оплати праці [14, с.318]. В свою чергу, Прокопенко В.І. пише, що тарифною системою є встановлена в централізованому порядку сукупність правових норм оплати праці з урахуванням їх складності, змісту, умов, суспільної значущості га¬лузі народного господарства і природно-кліматичних умов [10, с.331]. В цілому можна погодитись з усіма цими виз¬наченнями, об'єднавши їх у єдине: «Тарифна систе¬ма — система організацгйно-правових норм, вста¬новлених в централізованому чи колективно-договірному порядку для регулювання заробітної плати працівників залежно від складності, інтен¬сивності та умов праці, характеру виробництва, кваліфікації працівників та інших відповідних об¬ставин».[13, с.371]Головними функціями тарифної системи оплати праці є: визначення мінімального гарантованого рівня оплати праці робітників; забезпечення обґрун-тованої диференціації в межах встановлених мінімальних гарантій розмірів оплати праці залежно від кваліфікації та складності виконуваних робіт; стимулювання підвищення кваліфікації робітників та індивідуальних результатів їх праці. Карпенко Д. О. називає тарифну систему об'єднувальною, невід'ємною основою обох (погодин¬ної та відрядної) систем оплати праці.[9, с.119]

У ст. 6 Закону України «Про оплату праці» (ст. 96 КЗпП) визначено, що тарифна система включає та¬рифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових ок-ладів і тарифно-кваліфікаційні довідники.[4]

Тарифна сітка — це ткала (схема), що скла¬дається з певної кількості розрядів, за допомогою якої здійснюється оплата праці працівників за¬лежно від складності роботи та кваліфікації пра¬цівників та має забезпечуватись більш висока оплата праці за більш кваліфіковану працю. Основ¬ними елементами тарифної сітки є тарифні розряди та відповідні їм тарифні коефіцієнти ставок заро¬бітної плати, тобто в цілому тарифна сітка представ¬ляє собою сукупність кваліфікаційних розрядів та тарифних коефіцієнтів, які відповідають цим розря¬дам. Діапазон тарифної сітки (співвідношення ставок оплати праці і її крайніх тарифних розрядів) визначається наявністю робіт різної складності та залежить від максимальних відмінностей у складності робіт, які виконуються. Вважається, що від 5 до 10 розрядів є цілком достатнім для обґрунтованої диференціації ставок заробітної плати. За допомогою тарифної сітки встановлюється також співвідношення тариф¬них ставок між розрядами.

При цьому під тарифним розрядом розумієть¬ся елемент тарифної сітки, який є показником складності роботи, що виконується працівником, та рівня його кваліфікації. Тарифна ставка першого розряду встановлює розмір оплати простішої роботи, а зі збільшенням складності роботи відбувається зростання тарифного розряду у межах цих розрядів, передбачених тарифною сіткою. Останній розряд цієї сітки встановлює розмір оплати найбільш склад¬ної роботи. В свою чергу, тарифним коефіцієнтом є елемент тарифної сітки, який показує, на яку величину тарифна ставка робітника другого чи наступних тарифних розрядів вища ставки робі¬тника першого розряду. Таким чином, тарифні ставки робітника відповідного розряду визначаються множенням тарифної ставки робітника першого роз¬ряду на тарифний коефіцієнт відповідного розряду.

Тарифна сітка (як і схема посадових окладів) формується на основі: тарифної ставки робітника першого розряду, що встановлюється у розмірі, не нижчому, ніж визначений генеральною (галузевою) угодою, а також міжкваліфікаційних співвідношень розмірів тарифних ставок. Тарифна сітка для опла¬ти праці робітників залежно від кваліфікації чи єди¬на тарифна сітка для всіх категорій працівників встановлюються підприємствами, установами, орга-нізаціями самостійно у колективному договорі з до¬триманням норм і гарантій, передбачених законодав¬ством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

Тарифною ставкою є норма оплати праці робі¬тника відповідної спеціальності і кваліфікації за .одиницю часу. Тарифні ставки можуть бути пого¬динними та денними та встановлюються здебільшого у твердій сумі. Денна тарифна ставка визначається у розрахунку на 7-годинний робочий день при нор-мальній тривалості робочого часу або відповідно на робочий день меншої тривалості при скороченій три¬валості робочого часу. Як правило, для кожного роз¬ряду встановлюються дві окремі тарифні ставки: одна для працівників, які працюють за погодинною оплатою праці, та друга — для працівників, які пра-цюють за відрядною оплатою, яка є більш високою і використовується для обчислення відрядних розці¬нок. Тарифні ставки також можуть збільшуватись залежно від шкідливих умов праці.

Схема посадових окладів — це перелік посад та відповідних ним посадових окладів, які здебільшого визначаються у вигляді верхньої та нижньої межі посадового окладу за кожною посадою. Посадові ок¬лади службовцям установлює власник або уповнова¬жений ним орган відповідно до посади і кваліфікації працівника. Варто згадати, що за результатами ате¬стації роботодавець має право змінювати посадові оклади службовцям у межах затверджених у вста¬новленому порядку мінімальних, і максимальних розмірів окладів на відповідній посаді. Зазначимо, що на підприємстві, в установі, організації схема по¬садових окладів фіксується у штатному розпису, в якому вказується перелік посад, що є на цьому підприємстві, в установі, організації, чисельність працівників за кожною із них та «вилка» розмірів їх місячних; посадових окладів.Тарифно-кваліфікаційний довідник є збірни¬ком, який містить детальну характеристику основ¬них видів робіт за їх складністю та важливістю в певній галузі господарства, знань та навичок, якими зобов'язаний володіти робітник для виконання відпо¬відної даному розряду роботи, та використовується для тарифікації робіт і присвоєння працівникам та¬рифних розрядів. Тарифно-кваліфікаційні характе¬ристики (довідники) розробляються Міністерством праці та соціальної політики України. [13, с.372-375]