Поняття і правове регулювання оплати праці, норми, системи оплати

винні виконати (виготовити, перевезти тощо) за одиницю робочого часу в певних організаційно-технічних умовах;

в)норма обслуговування — це кількість виробни¬чих об'єктів (одиниць обладнання, робочих місць, об'єктів тощо), які працівник чи група працівників (наприклад, бригада) певної кваліфікації повинні об¬служити протягом одиниці робочого часу у певних організаційно-технічних умовах. Норми обслугову¬вання призначаються для нормування праці праців¬ників, зайнятих обслуговуванням устаткування, ви¬робничої площі, робочих місць тощо. Різновидом норм обслуговування є норма управління, що визна¬чає чисельність працівників, підпорядкованих одно¬му керівникові;

г)норма (норматив) чисельності — це встанов¬лена чисельність працівників певного професійно-кваліфікаційного складу, необхідна для виконання

конкретних виробничих, управлінських функцій або обсягів робіт. За нормами (нормативами) чисельності визначаються також витрати праці за професіями,

спеціальностями, групами або видами робіт, окреми¬ми функціями, в цілому по підприємству або цеху, його структурному підрозділу.

У цілому можна зазначити, що норма часу відоб¬ражає тривалість часу, протягом якого виконувалась праця, а норми виробітку, обслуговування та чи-сельності пов'язані у першу чергу з інтенсивністю праці.

Статтею 88 КЗпП України передбачено, що нор¬ми виробітку (норми часу) і норми обслуговування визначаються виходячи з нормальних умов праці, якими вважаються: 1) справний стан машин, вер¬статів і пристроїв; 2) належна якість матеріалів та інструментів, необхідних для виконання роботи, і їх вчасне подання; 3) вчасне постачання виробництва електроенергією, газом та іншими джерелами енергоживлення; 4) своєчасне забезпечення технічною документацією; 5) здорові та безпечні умови праці (додержання правил і норм з техніки безпеки, необ¬хідне освітлення, опалення, вентиляція, усунення шкідливих наслідків шуму, випромінювань, вібрації та інших факторів, які негативно впливають на здо¬ров'я робітників, тощо).[2]

Норми виробітку та норми часу разом з тарифни¬ми ставками (окладами) та встановленими розряда¬ми робіт використовуються для визначення розцінок при відрядній оплаті праці. Згідно зі ст. 90 КЗпП Ук¬раїни відрядна розцінка визначається діленням по¬годинної (денної) тарифної ставки, яка відповідає розряду роботи, що виконується, на погодинну (денну) норму виробітку. Відрядна розцінка може бути визначена також множенням погодинної (денної) тарифної ставки, яка відповідає розряду роботи, що виконується, на встановлену норму часу в годинах або днях [2 ].

Крім цього, згідно зі ст. 92 КЗпП України при по¬годинній оплаті працівникам встановлюються нормо¬вані завдання на основі зазначених вище видів норм праці. При цьому нормоване завдання — це встанов¬лений обсяг роботи, який працівник або група пра¬цівників (наприклад, бригада) повинні виконати за робочу зміну, робочий місяць (відповідно змінне чи місячне нормоване завдання) або за іншу одиницю робочого часу на погодинно оплачуваних роботах.Норми праці встановлюються на окрему операцію (операційна норма) та взаємопов'язану групу опе¬рацій, кінцевий комплекс робіт (укрупнена та комп-лексна норма). Ступінь диференціації норм визна¬чається типом та масштабом виробництва, особливостями вироблюваної продукції, формами організації праці. Укрупнені норми встановлюються на планово-облікову одиницю продукції (робіт), як правило, на кінцевий вибір (вузол, бригадокомплект, технічно відокремлений переділ, обсяг сільськогоспо¬дарських робіт, етап або об'єкт будівництва). Вони застосовуються, як правило, в умовах колективних форм організації та оплати праці

За ст. 86 КЗпП України запровадження, заміна і перегляд норм праці провадяться роботодавцем за погодженням з виборним органом первинної проф¬спілкової організації. Власник або уповноважений ним орган повинен роз'яснити працівникам причини перегляду норм праці, а також умови, за яких ма¬ють застосовуватися нові норми. Про запровадження нових і зміну чинних норм праці власник або упов¬новажений ним орган повідомляє працівників не пізніш як за один місяць до запровадження.

Згідно з загальним правилом ст. 87 КЗпП України норми праці встановлюються на невизначений строк і діють до моменту їх перегляду у зв'язку зі зміною умов, на які вони були розраховані. При цьому ст. 85 КЗпП України встановлює, що норми праці підляга¬ють обов'язковій заміні новими в міру проведення атестації і раціоналізації робочих місць, впровад¬ження нової техніки, технології та організаційно-технічних заходів, які забезпечують зростання про¬дуктивності праці. Пункт 3.11 Рекомендацій щодо нормування праці в галузях народного господарства визначає, що для підтримування прогресивного рівня діючих на підприємстві норм праці вони в обо¬в'язковому порядку перевіряються в процесі атес¬тації робочих місць, проведення якої регламентуєть¬ся відповідними галузевими положеннями. Якщо ж проведення атестації робочих місць не передба¬чається, перевірка кожної норми здійснюється не рідше ніж два рази за п'ять років.