Шляхи підвищення якості та конкурентоспроможності продукції та послуг

—повний контроль якості виробів і відповідності їх чинній документації до пред'явлення службі ВТК;

— зосередження технічного контролю не тільки на реєстрації браку, а головним чином на заходах, які виключають появу різних дефектів.

Головною особливістю і новизною СБВП було те, що вона доз¬воляла проводити кількісну оцінку якості праці кожного вико¬навця, колективів, підрозділів і на цій основі проводити мораль¬не і матеріальне стимулювання.

Ця система при всіх її позитивних якостях мала і недоліки: не дозволяла контролювати й управляти рівнем розробок і проек¬тування виробів, не охоплювала інші стадії їх життєвого циклу — реалізацію і використання тощо. Але ефективність її позитивних якостей підштовхнула інші підприємства на пошук нових форм і методів УЯП.

На передових підприємствах Львівської області було розроб¬лено львівський варіант саратовської системи — система без¬дефектної праці (СБП), де основним показником якості праці є коефіцієнт якості праці — кількісний вираз якості праці вико¬навців. При цьому бездефектна робота приймається за одини¬цю, і всі можливі дефекти в роботі оцінюються зниженим або підвищеним коефіцієнтом за невиконання або перевиконання певного показника якості праці.

На відміну від СБВП, ця система враховує якість праці не тіль¬ки безпосередніх виконавців при виготовленні продукції, але і якість роботи всіх служб підприємства, для чого кожному від¬ділу, цеху, ділянці встановлюють свої критерії оцінки якості пра¬ці, що враховують характер діяльності певного підрозділу і вико¬навця. Коефіцієнти якості праці є основою для матеріального і морального стимулювання виконавців і окремих колективів.

В 1968 р. була розроблена і впроваджена на підприємствах Горьковської області система КАНАРСПИ, яка була спрямована на те, щоб в процесі проектування і технологічної підготовки виробництва проводити таке відпрацювання виробів, яке дозво¬лить виключити або звести до мінімуму виправлення дефектів в серійному виробництві і вже з перших зразків випускати надій¬ні, високоякісні вироби. Такий підхід вимагає особливої уваги до конструкторської і технологічної документації, старанного про¬ведення випробувань нових зразків виробів, удосконалення конструкції, технології, встановлення творчих зв'язків науки з виробництвом, аналізу можливостей і особливостей виробницт¬ва тощо.Широко відомою серед систем УЯП була система НОРМ (нау¬кова організація робіт по збільшенню моторесурсу), розроблена на Ярославському моторному заводі. Ця система забезпечує комплексний підхід до УЯП на стадіях проектування, виготов¬лення і експлуатації двигунів. За основу в ній прийнято плану¬вання основних показників якості продукції і управління цими показниками. Основним плановим показником було взято мото¬ресурс двигуна, збільшення якого здійснювалось шляхом під¬вищення надійності деталей і вузлів. Ця система була поширена на машинобудівних підприємствах.

Розглянуті вище системи базувались, в основному, на спільних методичних принципах, але кожна мала свої особливості, пов'я¬зані з характером виробництва, номенклатурою продукції, фор¬мами організації виробництва. На початку 70-х років львівські підприємства у співробітництві з інститутами Держстандарту СРСР вивчили і узагальнили досвід, накопичений передовими підприємствами країни, що дозволило виділити загальні органі¬заційні принципи, що не залежать від виробничої специфіки і сприйнятні для більшості підприємств. Так була розроблена си¬стема, яку автори назвали комплексною системою управління якістю продукції (КС УЯП) [11]. Вона базується на стандартах підприємства (СТП) і являє собою сукупність заходів, спрямо¬ваних на встановлення, забезпечення і підтримку необхідного рівня якості продукції при її розробленні, виготовленні, обігу і експлуатації або споживанні, тобто дозволяє управляти якістю продукції на всіх етанах її життєвого циклу, чим вона прин¬ципово відрізняється від усіх попередніх систем УЯП.

КС УЯП стала родоначальником ще двох систем УЯП: комп¬лексної системи підвищення ефективності виробництва (КС ПЕВ) і комплексної системи управління якістю і економним викори¬станням ресурсів (КС УЯП І ЕВР) [10].

Перша з них була розроблена і впроваджена на підприємствах і в сільському господарстві Краснодарського краю. Мета її — за¬безпечення постійних високих темпів підвищення якості про¬дукції, оптимізація її рівня і поліпшення найважливіших техніко-економічних показників роботи підприємства.

Друга з них була розроблена на підприємствах Дніпропет¬ровської області і передбачає ще й економне використання всіх видів ресурсів.