Шляхи підвищення якості та конкурентоспроможності продукції та послуг

—знаки, що закликають до збереження навколишнього се¬редовища; зміст їх полягає в закликах підтримувати чистоту та здавати відповідні предмети для вторинної обробки;

—знаки, що відображають небезпеку предмета для нав¬колишнього середовища. Прикладами таких знаків можуть бути спеціальні знаки для позначення речовин, що є небезпечними для морської флори і фауни під час їх транспортування мор¬ськими шляхами; знак "Небезпечно для навколишнього сере¬довища", який використовується в межах Європейського Союзу за класифікацією упаковки і маркування небезпечних речовин і препаратів.

Проблема полягає у тому, що різні країни в основі одних і тих же принципів нерідко використовують настанови, що дещо від¬різняються між собою. Екологічно чиста продукція маркується, наприклад, в Німеччині знаком "Блакитний ангел", у Сканди¬навських країнах — "Білий лебідь", в Японії — "Еко-знак" тощо. Причому схема екоетикетування, наприклад, в Канаді діє під ке¬рівництвом державного агентства, а в США програма "Зелена пе¬чатка" — повністю незалежна від будь-якої державної підтримки.

Для того, щоб не виникали труднощі в торгівлі, коли виробник країни-експортера розглядає етикетування своєї продукції з місцевих, а не міжнародних позицій, ISO розробила стандарт 14024, який об'єднує керівні принципи екоетикетування. Він пе¬редбачає єдиний підхід до аналізу технічної обгрунтованості екологічних заяв для забезпечення їх точності, технічної пере¬вірки та достовірності. Україна прийняла його для прямого ви¬користання.

З метою підвищення якості і конкурентоспроможності продукції, підтримки вітчизняних товаровиробників, захисту прав споживачів і сприяння інтеграції України у світову економіку Указом Президента України від 02.09.97 р, за № 942/97 було ство¬рено (як консультативно-дорадчий орган) Національну раду з питані, якості при Президентові України, затверджено її склад у кількості 15 чол., та Положення про Національну раду.

ЛІТЕРАТУРА

1.Закон України „Про підприємництво” // Нове законодавство України. Випуск 3. – К., 1992.2.Закон України „Про підприємства в Україні” // Нове законодавство України. Випуск 3. – Київ 1992.

3.Про забезпечення єдності вимірювань. Декрет Кабінету Міністрів України. Газ. "Голос України", № 85 (585) від 11.05.93 р.

4.Державна система стандартизації.— К.: Держстандарт України, 1994.

5.Гаврилюк Л. І. Економіка підприємства: Навч. посібник для самостійного вивчення дисципліни. – Житомир: ЖІТІ, 2000.

6.Економіка виробничого підприємництва: Навчальний посібник / За ред. Й. М. Петровича. – К.: „Знання”, 2001.

7.Петрович Й. М., Захарчин Г. М. Організація виробництва: Підручник. – Львів: Магнолія плюс, 2004.

8.Безфамильная Л.В. й др. Зкономика стандартизации, метрологии й качоства продукции.— М.: Изд-во стандартов, 1988.

9.Койфмич Ю.І. та інші. Міжнародна стандартизація та сертифікація систем якості. Довідник.— Львів-Київ, Видання ТК-93, "Управління якістю і забезпечення якості", 1995.

10. Леонов И.Г., Аристов О.В. Управление качеством продукции. — М: Изд-во стандартов, 1990.

11.Комплексная система управлення качеством продукции. Под редакцией Е.Т. Удовиченко.— К.: Техніка, 1976.

12. Гличев А.В. Основи управлення качеством продукции.— М.: Изд-во Сгсіндартов, 1988.

13.. Фейгепбаум А. Контроль качества продукции.— М.: Зкономика, 1986.