“НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК І ЙОГО ФУНКЦІЇ В РИНКОВІЙ ЕКОНОМІЦІ”

У світовій практиці розрізняють банківську, казначейську та змішану системи касового виконання державного бюджету. Згідно з банківською системою усі функції з касового виконання державного бюджету покладені на центральний банк чи на банківську систему в цілому. При казначейській системі акумуляція доходів та здійснення видатків забезпечується окремим органом - казначейством. Змішана система передбачає закріплення певних функцій щодо виконання бюджету як за банківською системою, так і за казначейською.

Функції Національного банку України щодо організації та касового виконання державного бюджету протягом років незалежності істотно змінювалися, оскільки у своєму розвитку система касового виконання бюджету в державі пройшла усі три різновиди.

До 1993 р. в Україні діяла банківська система касового виконання державного бюджету колишнього СРСР. Бюджетні доходи акумулювалися на окремих рахунках в установах банків і не були безпосередньо пов'язані з видатками бюджету. Видатки місцевих бюджетів здійснювалися у межах реальних надходжень, а видатки державного бюджету здійснювалися на кредитній основі - банки здійснювали фінансування видатків бюджету в міру надходжень платіжних вимог-доручень, вдаючись до прямого овердрафту, що згодом покривався НБУ.

З другої половини 1993 р. бюджетні видатки почали фінансу¬вати у межах доходів, що реально надійшли до державного бюджету. Такий механізм касового обслуговування державного бюджету виключав автоматизм кредитування державних витрат. Установи комерційних банків здійснювали розмежування загально¬державних податків та зборів між державним та місцевим бюд¬жетами, кошти державного бюджету знаходилися на численних рахунках бюджетних установ, що ускладнювало ефективність їх використання.

З метою підвищення керованості державними фінансами у 1995 р. було створено Державне казначейство України, на яке була покладена функція організації касового виконання бюджету. Облік доходів та видатків перейшов до Державного казначейства, а комерційні банки поступово позбулися частини невластивих для них функцій.

Розрахунково-платіжне обслуговування касового виконання бюджету в Україні здійснюється установами НБУ і окремими комерційними банками. Кошти державного бюджету та позабюд¬жетних фондів зберігаються лише в Національному банку на рахунках Державного казначейства. Рахунки місцевих бюджетів можуть бути відкритими у визначених НБУ установах комерцій¬них банків і обслуговуватися ними.

НБУ здійснює обслуговування коштів державного бюджету через консолідований рахунок Державного казначейства, що діє на зразок коррахунку комерційного банку, тобто Держказначейству надано можливість проводити розрахунки за бюджетними коштами через систему електронних платежів. Це значно підвищує швидкість та надійність розрахунків.

РОЗДІЛ ІІІ

АНАЛІЗ ГРОШОВО-КРЕДИТНОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ

Основні засади грошово-кредитної політики на 2005 рік розроблено з урахуванням тенденцій розвитку макроекономічної та фінансової си¬туації в країні, основних прогнозних параметрів економічного і соціально¬го розвитку України на наступний рік, аналізу їх впливу на стан грошово-кре¬дитного ринку. В них визначено на¬прями монетарної політики та перед¬бачено комплекс змінних індикаторів фінансової сфери, спрямованих на здійснення за допомогою інструментів грошово-кредитної політики регулю¬вання грошового обігу та кредитуван¬ня економіки з метою виконання виз¬наченої Конституцією України основ¬ної функції Національного банку Ук¬раїни — забезпечення стабільності гро¬шової одиниці.Грошово-кредитна політика в 2003 році забезпечила монетарну підтримку економічного зростання і струк¬турних змін, спрямованих на поступо¬ве створення умов для переходу до стабільних темпів розвитку. Зростан¬ня ВВП становило 9,4%, найбільш динамічно розвивалися будівництво, обробна промисловість, торгівля і транспорт. Розвиток і структурні зміни в економіці країни грунтували¬ся на підвищенні як внутрішнього по¬питу, особливо інвестиційного, так і зовнішнього. Економічному зростан¬ню сприяли активна кредитна підтримка банківської системи і відпо¬відна грошова пропозиція Національ¬ного банку України. Монетарна база зросла на 30,1%, грошова маса — на 46,5%. Головними чинниками, які впливали на динаміку цін протягом ро¬ку, були підвищення цін на продукти переробки зерна внаслідок низького врожаю продовольчої пшениці, зрос¬тання темпів економічного розвитку і рівня монетизації економіки, стабіль¬ність номінального обмінного курсу гривні до долара США. Інфляційне прискорення мало переважно немонетарний характер. Реальний ефектив¬ний обмінний курс девальвував більше ніж на 10%, що позитивно вплинуло на цінову конкурентоспроможність національних виробників [19, с. 4].