Кінофотофонодокументи: історія і сучасний стан

Властивість гетерогенності (різнорідності) бібліотечного фонду зумовлена наявністю в ньому різноманітних за змістом, різноймен¬них за назвою та неоднорідних за формою документів, внаслідок чого з'являється можливість найповнішого задоволення найрізно¬манітніших запитів читачів.

Надійність бібліотечного фонду проявляється в повноті та опе¬ративності задоволення читацьких потреб, у відсутності відмовлень читачам. Властивість надійності фонду суперечлива за своїм змі¬стом: чим менший фонд за обсягом, тим швидше і простіше можна знайти в ньому необхідний документ, проте тим більша імовірність відмовлення читачеві. Фонд не можна вважати надійним, якщо в ньому відсутні необхідні читачеві твори друку; якщо читацькі вимоги виконуються оперативно, але неповно, або, навпаки, повно, але не оперативно. Наявність усіх властивостей одночасно зумовлює високу якість бібліотечного фонду.

Фонди сучасних бібліотек складають не тільки книги і періо¬дичні видання, ай грамплатівки, діафільми, карти, ноти, рукописи, мікрофільми тощо. Для їх позначення прийнято вживати узагальнюючий термін «документ». Документ—це засіб закріплення пізними способами на спеціальному матеріалі інформації з метою її зберігання, розповсюдження і використання.

Всі документи, що складають бібліотечний фонд, можна штучно плілити на такі основні групи: видання або твори друку (книги, газети журнали, плакати, буклети, карти, ноти, стандарти і каталоги промислового обладнання); кінофотофонодокументи (кінофільми, діафільми, діапозитиви, магнітні фонограми, грамплатівки);

неопубліковані документи (рукописи, звіти про науково-дослідні роботи, переклади, дисертації); репродуктивні документи (мікрофільми, мікрофіші, мікрокарти); машиночитані документи (перфо¬стрічки, перфокарти) тощо.Основну частину бібліотечних фондів складають різноманітні видання: твори друку, поліграфічне самостійно оформлені, що про¬йшли редакційно-виробничу обробку, мають вихідні дані та призна¬чені для передачі певної інформації. Твори друку не однорідні, вони поділяються на кілька різновидів у залежності від певної ознаки:

за матеріальною конструкцією (книжкові, журнальні, газетні;

карткові видання, плакати і буклети);

за знаковою природою інформації (текстові, нотні, картографіч¬ні, образотворчі);

за періодичністю і структурою (неперіодичні, періодичні, видан¬ня, що продовжуються, серійні видання);

за цільовим призначенням та характером інформації (офіційні, наукові, науково-популярні, нормативно-виробничі тощо).

На особливість складу фонду впливають всі ці ознаки видань, але в першу чергу цільове призначення та характер інформації, що міститься в них. Саме ця ознака і зумовлює типологічний склад фонду кожної бібліотеки.

Офіційне видання — це документ, виданий державними, партій¬ними, громадськими організаціями, установами чи відомствами, що містить матеріали законодавчого, нормативного чи директивного характеру: постанови, укази, закони тощо.

Наукове видання — це видання, яке висвітлює теоретичні чи експериментальні дослідження і служить першоджерелом для нау¬кової роботи: монографії, автореферати дисертацій, препринти, ма¬теріали наукових конференцій, збірники наукових праць тощо.

Науково-популярне видання — це видання, яке містить відомості про теоретичні чи експериментальні дослідження в галузі науки, культури і прикладної дисципліни, викладені в формі, доступній читачу-неспеціалісту.

Навчальне видання — неперіодичне видання, яке містить систе¬матизовані дані наукового чи прикладного характеру, викладені у формі, зручній для викладання та вивчення. Найпоширенішими є підручники, наукові посібники, наукові програми, практикуми, учбово-методичні посібники.