Страви з яєць та сиру
Яйця запечені мають щільний білок, рідкий жовток.
Смак яєць кислуватий, соусу - ніжний, трохи гострий від сиру, консис¬тенція крутону хрустка.
Страви з яєць не підлягають зберіганню, готують їх за попитом, подають не¬гайно, оскільки при зберіганні вони швидко втрачають свій зовнішній вигляд, твердіють, погіршується смак.
Яйця, зварені круто, після промивання холодною водою зберігають у шкара¬лупі сухими.
Холодні вироби з яєць зберігають при температурі 0-6 °С.
Значення страв з сиру в харчуванні. Виробництво і характеристика сиру
Значне місце в українській кухні належить сиру та стравам з нього.
Сир - цінний білковий кисломолочний продукт харчування. До його складу входять повноцінні білки (13-18 %), жир (0,6-18 %), молочний цукор (1-1,5 %), мінеральні речовини (1 %), всі вітаміни молока (А, D, Е, РР, С, групи В) і вода (64,7-77,7 %). Енергетична цінність 100 г сиру 226 ккал, або 945 кДж.
Білок сиру казеїн містить усі незамінні амінокислоти, які сприятливо діють на жировий обмін, тому сир рекомендується при захворюваннях печінки, нирок, шлунка, атеросклерозі. Сир багатий на кальцій (0,16 %), фосфор, залізо, магній, які необхідні для нормального росту і розвитку молодого організму.
В основі технологічного процесу виробництва сиру лежить молочнокисле бро¬діння і властивість казеїну молока коагулювати (зсідатися) в кислому середовищі.
При цьому використовують пастеризоване і непастеризоване молоко. Сир з непастеризованого (сирого) молока на підприємствах масового харчування вжи¬вають для приготування напівфабрикатів, які перед споживанням піддають теп¬ловій обробці.
Виробляють сир кислотносичужним і кислотним способами. При кислотносичужному способі молоко пастеризують, охолоджують до температури 28-35 °С і додають в нього закваску з чистих культур молочнокислих бактерій, які викли¬кають молочнокисле бродіння, перетворюючи молочний цукор на молочну кис¬лоту. Білок казеїн зсідається, при цьому утворюється згусток. Щоб одержати щільний згусток, через деякий час після внесення закваски в молоко додають розчин хлористого кальцію і сичужний фермент (його одержують з частини те¬лячого шлунка-сичуга). Після утворення згустка з нього видаляють надмірну вологу. Для цього його нарізують спеціальними дротяними ножами на невеликі кубики, через поверхню яких і виділяється сироватка. Коли шматочки згустка достатньо ущільняться, сироватку зливають, а масу сиру кладуть під прес до повного видалення надлишку сироватки. Потім сир охолоджують до температу¬ри 6-8 °С.При виробництві сиру кислотним способом у молоко додають молочнокислу закваску і залишають для утворення згустка. Для прискорення відокремлення сироватки згусток підігрівають до 40-42 °С, а потім сирну масу піддають самопресуванню й охолоджують.
Для зменшення втрат жиру застосовують роздільний спосіб, який полягає в тому, що молоко спочатку сепарують, розділяючи на вершки (50-55 % жирності) і знежирене молоко. З останнього виготовляють нежирний сир прискореним спо¬собом, а для доведення його до потрібної жирності додають охолоджені вершки. Це знижує його температуру, завдяки чому не підвищується кислотність. Сир, приготовлений таким способом, називають м'яким.
Сир поділяють на жирний (вміст жиру 18 %), напівжирний (9 ),, нежирний і м'який дієтичний.
Залежно від якості сир поділяють на вищий і І сорти, крім дієтичного. Сир вищого сорту повинен мати чисті ніжні кисло-молочні смак і запах, консистен¬цію ніжну, яка може бути неоднорідною. Колір білий з кремовим відтінком, рівно¬мірний по всій масі. В І сорті допускається ледь виражений присмак тари і на¬явність слабкої гіркоти. Консистенція пухка, мастка, а для нежирного сиру - з незначним виділенням сироватки, розсипчаста. Кислотність жирного сиру вищо¬го сорту - не більше 200°Т, напівжирного - 210 °Т, нежирного - 220 °Т; кислотність сиру І сорту - відповідно не більше 225, 240 і 270 °Т. Вміст вологи (%) не більше 65 в жирному, 73 - в напівжирному і 80 - в нежирному сирі.