Визначення проектних ризиків

де t є мірою рівня несприйняття ризику інвестором:

 < 1 — несприйняття ризику;

 = 1 — байдужість до ризику;

 > 1 — сприйняття ризику.

Формула ставки дисконтування з урахуванням ризику така:

,

де rt — відповідна ставка дисконтування, яка відображає ризикованість грошового потоку в періоді t.Якщо припустити, постійність ставки дисконтування r, то два підходи мають дати одну й ту саму вартість грошових потоків для кожного періоду:

.

Звідси

.

Отже, постійне значення ставки дисконтування з урахуванням ризику є таким самим, як коефіцієнт еквівалента достовірності t, де

Припускаючи, що і ставка дисконтування, і коефіцієнт еквівалента ризику є незмінними в часі, можна стверджувати, що чиста теперішня вартість грошових потоків, розрахована за цими методами, має бути однаковою:

Виконавши спрощення, матимемо:

,

де  є середньозваженим коефіцієнтом еквівалента достовірності проекту.

Висновок

Ризик є важливим елементом фактично всіх інвестиційних рішень. У зв’язку з тим, що більшість підприємців не схильні до нього, віддаючи перевагу меншому ризику перед біль¬шим, ідентифікація, вимірювання і, де це можливо, скорочення ризику мають бути одними з основних аспектів, які беруться до уваги в процесі прийняття інвестиційних рішень. Проте насправді підприємств, які займаються аналізом ризику, дуже мало. Це не означає, що вимірювання ризику повністю ігнорується іншими фірмами, скоріше за все для роботи з проектним ризиком вибирають менш об’єктивні методи, такі як досвід та інтуїція. У цьому підрозділі було визначено, що вважається ризиком і досліджено способи його вимірювання. Розподіл імовірності, що визначає можливість виникнення кожного ймовірного результату, який наступає за прийняттям рішення, є концептуальною основою більшості розглянутих методів. Показники ризику, такі як середньоквадратичне (стандартне) відхилення й коефіцієнт варіації показують ступінь можливої відмінності фактичних результатів від очікуваної величини. Половинна дисперсія — це інший корисний показник, що використовується для вимірювання ризику, який може краще моделювати сприйняття ризику особою, яка вирішує, оскільки вона оцінює негативні варіації як більш значимі порівняно з позитивними.

Іншими життєздатними методиками аналізу ризику є імітаційне моделювання за методом Монте-Карло та аналіз чутливості. І, наприкінець, еквівалент достовірності та ставка дохідності з урахуванням ризику — це підходи, які дають можливість пристосувати формулу чистої теперішньої вартості для врахування ризику. У наступному розділі цей підхід буде розвинуто, щоб показати, як може бути використана модель оцінки капітальних активів для визначення ринкової ставки дисконтування за розрахунку чистої теперішньої вартості ризикових інвестицій.