Визначення проектних ризиків

Істотною рисою прийняття інвестиційних рішень є їхня орієнтація на майбутнє (яке за своєю суттю є невизначеним). У поперед¬ніх підрозділах наявність ризику лише констатувалася. У дійсності деякі техніки оцінки інвестицій є такими, які припускають, що ризик можна проігнорувати. Якщо відхилитися від цього припущення, оцінка інвестиційних проектів стає надзвичайно складною. Вимірювання ризику під час бюджетування капіталу є вирішальним фактором за оцінки активів, а ігнорувати його небезпечно. Справді, цілком можливо, що прийняття прибуткової, але високоризикованої інвестиційної пропозиції може підняти сприйнятливість (чутливість) до ризику всього бізнесу та призвести до фактичного зменшення вартості підприємства. Ніде немає такого широкого розриву між теорією та практикою, як в аналізі ризику. Огляд великих інвестиційних компаній у Великобританії показав, що в той час, коли 97 % фірм, що досліджувалися, здійснюють відповідну фінансову оцінку інвестиційних пропозицій, тільки 37 % включили до цієї оцінки хоч якийсь формальний аналіз ризику.

У цьому підрозділі розглядаються найважливіші підходи до аналізу й оцінки ризику в межах прийняття рішення з бюджетування капіталу. Це починається з визначення форм ризику, що розглядаються в цій роботі, а також вивчення ставлення інвесторів до ризику. Потім іде опис основних статистичних методів, що використовуються для визначення рівня проектного ризику для одно- та багатоперіодних моделей, а вже після цього досліджується різноманітність методів аналізу ризиків. Це більшою мірою стосується методів, що мають за мету описати та висунути на передній план ризик, а також до тих, що включають показник ризиковості проекту у формулу чистої теперішньої вартості. Також у цьому підрозділі робляться певні висновки стосовно того, які із зазначених методів використовуються в практичній діяльності підприємства.

Природа ризику

Визначеність. Абсолютна достовірність виникає тоді, коли очікування є однозначно оціненими, тобто коли певному, наперед очікуваному результату, віддається перевага з-поміж інших результатів у переліку. Чи існує визначеність у інвестуванні? Імовірно ні, але деякі інвестиції є досить близькими до цього. Наприклад, інвестування в тримісячні облігації внутрішньої державної позики, за умови, що Мінфін виконає свої обіцянки, забезпечує повне повернення під час погашення.

Ризик та невизначеність. З наукового погляду ризик та невизначеність не є синонімами. Ризик стосується набору (низки) єдиних у своєму роді (унікальних) наслідків прийняття певного рішення, які можна визначити з певною ймовірністю в той час, коли невизначеність ґрунтується на неможливості визначити ймовірність. Найбільш наглядним прикладом ризику є шанс 1 до 6 викинути 6 гральною кісткою. Іншим прикладом може бути споживання палива на один кілометр шляху для певної моделі автомобіля згідно з розрахунками підприємства-виробника автотранспортного засобу. Проте для багатьох інвестиційних рішень важко знайти емпіричні докази. Тому коли об’єктивні статистичні свідчення є недоступними, керівники вимушені використовувати суб’єктивні значення ймовірності. Керівник з невеликим попереднім досвідом запуску нового продукту на новий ринок має змогу лише суб’єктивно оцінювати відповідні ризики, що базуються на доступній йому інформації. З огляду на те, що суб’єк¬тивна ймовірність може бути використана під час прийняття інвестиційних рішень таким самим способом, як і об’єктивна, різниця між ризиком і ймовірністю не така вже й істотна. На практиці обидва ці показники часто є взаємозамінними.

Ризик може бути класифіковано за кількома типами. Ясне розуміння різних форм ризику корисне під час оцінювання й перевірки (контролю) капітальних проектів.

Підприємницький ризик. Цей ризик відображає мінливість (непостійність) операційного доходу перед тим, як буде вирахувано проценти й податок. Підприємницький ризик залежить, у першу чергу, від операційного левериджу (співвідношення фіксованих і змінних витрат). Рішення відносно вищої інтенсивності капіталу найчастіше призводить до зростання фіксованих витрат у загальній структурі витрат. А підвищення операційного левериджу, у свою чергу, призводить до ще більшої мінливості (непостійності) операційного доходу.

Фінансовий ризик. Це ризик, який значно ширший за своє суттю, ніж підприємницький ризик, і випливає з факту використання боргу. Фінансовий леверидж збільшується під час прийняття нових боргових зобов’язань, і, отже, зростає сума фіксованих процентних платежів і мінливість у чистих доходах.

Проектний ризик. Це мінливість в очікуваних грошових потоках капітальних проектів. Взагалі, чим більша невизначеність стосовно відповідних ринків, технологій та вартісних факторів, тим вищий рівень проектного ризику.