Розв’язання структурних проблем податкової системи

Прибутковий податок з громадян

Другим за обсягами надходжень до бюджету серед прямих податків є прибутковий податок з громадян. Хоча й існує чітка тенденція до зростання його питомої ваги у структурі податкових надходжень Зведеного бюджету України протягом останніх років, але в грошовому вимірі загальний обсяг надходжень не відповідає реальним грошовим доходам населення через ухилення населення від сплати цього податку. Це можна пояснити як низькою податковою культурою населення, так і значною фіскальною спрямованістю цього податку, що спонукає населення приховувати свої реальні доходи від оподаткування.

Існуюча система нарахування прибуткового податку з громадян, як було показано в попередніх розділах роботи, залишається неефективною за таких причин:

1) суттєвий внесок у величину надходжень до бюджету від цього податку дає частка громадян, доходи яких значно менше, ніж прожитковий мінімум;

2) частина громадян, які отримують високі прибутки в Україні, не декларує свої доходи і, відповідно, не сплачує прибуткового податку за високими маржинальними ставками.

Отже, де-юре прибутковий податок з громадян є прогресивним і має значний регулятивний потенціал, а де-факто є податком на доходи бідних з єдиною граничною ставкою та значними можливостями для ухилення від його сплати5.Поряд з цим, слід відзначити, що основним прямим засобом централізації валового національного продукту до бюджету в країнах з розвиненою ринковою економікою є прибутковий податок з громадян (табл. 4.10). При цьому процес збільшення його частки у структурі податкових надходжень зазначених країн здійснювався поступово, у міру економічного зростання, яке відбувалось у країнах з ринковою економікою, через розширення бази оподаткування за рахунок збільшення заробітної плати населення у номінальному та реальному вираженні. Поступовий розвиток цього процесу підтверджують такі дані6.

Таблиця 4.10

Динаміка питомої ваги прибуткового податку з фізичних осіб у податкових надходженнях деяких розвинених країн, %

Як бачимо, темпи збільшення частки податку з доходів громадян у структурі податкових надходжень різняться між країнами. Це залежить від темпів економічного розвитку країни в цілому, спрямованості політики уряду в податковій сфері, національних традицій в оподаткуванні тощо. Але існування загальної тенденції – факт беззаперечний.

Зміни, які відбувались у податкових системах розвинених країн, були спрямовані на вдосконалення структури податкових надходжень, у тому числі й податку з доходів громадян, відповідно до стратегій економічних політик, які базуються на необхідності акумулювання державних фінансових ресурсів в обсягах, достатніх для економічного розвитку. Тому й зміни, які мають відбуватися у податковій сфері нашої країни, необхідно узгоджувати із стратегічними пріоритетами розвитку держави. Зокрема, в Стратегії економічного та соціального розвитку України на 2000–2004 роки зазначено, що повинна здійснюватися політика, спрямована на випереджаюче зростання заробітної плати та у подальшому – перехід до нового соціального стандарту – регульованої державою мінімальної погодинної заробітної плати з поступовим запровадження погодинної оплати праці як у більшості розвинених країн. Тому необхідно заздалегідь закладати в механізм стягнення прибуткового податку з громадян зміни з урахуванням тенденцій щодо збільшення доходів громадян та підвищення життєвого рівня основної маси населення.

Сьогодні в Україні прибутковий податок з громадян за механізмом стягнення можна віднести до одного з найбільш складних через існування в чинній системі оподаткування 5 його ставок (якщо не враховувати неоподатковуваний мінімум, з якого податок не сплачується). Оподаткування доходів громадян здійснюється за складною прогресією, відповідно до якої дохід поділяється на частини, для кожної з яких встановлюється відповідна податкова ставка. При цьому більш високою ставкою обкладається не вся сума, а лише кожна наступна частина доходу. Це дає змогу реалізувати регулятивний потенціал цього податку.

Щодо причин втрати такого потенціалу, то це, перш за все, стосується розміру неоподатковуваного мінімуму. Сьогодні він складає 17 гривень. Основною метою надання цієї пільги є виведення з-під оподаткування доходів найменш забезпечених верств населення. Очевидно, щоб прибутковий податок з громадян відповідав принципу соціальної справедливості та виконував функцію стимулювання споживчого попиту населення, необхідно розмір неоподатковуваного мінімуму встановити щонайменше на рівні офіційної межі малозабезпеченості. Можливі наслідки запровадження такого підходу будуть наведені далі. Доцільно також передбачити процедуру щорічної індексації розміру неоподатковуваного мінімуму на рівень інфляції з метою запобігання сплати фізичними особами інфляційного податку. Крім того, потребують перегляду ставки цього податку. Максимально ставка прибуткового податку з громадян має дорівнюватися ставці податку на прибуток підприємств.