Розв’язання структурних проблем податкової системи
Якщо такий підхід буде закладено у реформування оподаткування доходів громадян, то на початковому етапі запровадження нововведень переважна частина платників будуть сплачувати цей податок за мінімальною ставкою. Але у міру зростання добробуту громадян і суспільства в цілому відбуватиметься формування середнього класу населення (за рівнем доходу), який буде сплачувати цей податок за вищими ставками. Таким чином, буде забезпечено соціальну справедливість та реалізовано принцип економічної обґрунтованості оподаткування.
З метою забезпечення гарантій соціального захисту малозабезпечених верств населення необхідно передбачити пільгове оподаткування доходів, отриманих пенсіонерами, інвалідами Великої Вітчизняної війни та їх сім’ями, інвалідами І та ІІ групи; до об’єкта оподаткування не включати доходи, отримані у вигляді стипендій, аліментів, суми державної адресної допомоги, житлових та інших субсидій, суми допомоги за державним соціальним страхуванням і державним соціальним забезпеченням, компенсації за шкоду, заподіяну людині при виконанні нею службових обов’язків та у зв’язку із втратою годувальника.
Акцизний збірВажливим видом непрямих податків є акцизний збір, який у сучасних податкових системах, зазвичай, займає друге місце після ПДВ як за значенням, так і за обсягом надходжень до бюджету. Акцизним збором обкладаються товари, які, як правило, не належать до предметів першої необхідності та рівень рентабельності яких досить високий. На наш погляд, внесення змін до справляння цього податку, (перегляд груп підакцизних товарів та ставок акцизного збору) зараз здійснювати недоцільно. Це призведе до розбалансування вже існуючого еханізму сплати акцизного збору, до зміни цін на підакцизні товари та, як наслідок, до перерозподілу споживчих переваг на ці товари. Тому збільшення частки акцизного збору в структурі податкових надходжень доходів Зведеного бюджету (відповідно до запропонованої моделі податкової системи) буде досягатися за рахунок зростання реальних доходів населення, збільшення сукупного попиту в країні, що сприятиме розширенню кола споживачів підакцизних товарів.
Література:
1.Азаров Н., Лекарь С., Лощинин М., Чушкал Д. Эконометрия физических лиц Украины // Экономист. – 2001. – № 1. – С. 37–53.
2.Анализ экономики: страны, рынок, фирма / Под ред. Рыбалкина В.Е. – М., 1999. – 304 с.
3.Андрущенко В. Соціологічний та антропний методи західної фінансової науки // Вісник НБУ. – 2001. – № 3. – С. 43–46.
4.Андрущенко В.Л. Фіскально-бюджетний інституціоналізм: копроміс етатизму та антиетатизму // Науковий вісник Волинського державного університету ім. Лесі Українки: Економічні науки. – 2000. – № 3. – С. 16–20.
5.Аткинсон Э.Б., Стиглиц Дж.Э. Лекции по экономической теории государственного сектора. – М.: Аспект Пресс, 1995. – 832 с.
6.Баликоев В.З. Общая экономическая теория: политэкономия, макроэкономика, микроэкономика. – Н.: Лада, 2000.
7.Банхаева Ф.Х. Методологические и теоретические положения налогообложения // Налоговый вестник . – 1999. – № 11. – С. 18–20.
8.Бараулин С.В. Налоги как цена услуг государства // Финансы. – 1995. – № 2. – С. 25–27.
9.Бруньов В.В. Монетизація економіки України // Фінанси України. – 1999. – № 6. – С. 118–122.
10.Брызгалин А.В. Организационные принципы Российской налоговой системы // Финансы. – 1998. – № 3. – С. 33–35.
11.Брячихин А.М. Как найти выход из финансовых трудностей? // Финансы. – 1995. – № 3. – С. 26–28.
12.Буряковський В.В. и др. Налоги: Учебное пособие. – Днепропетровск: Пороги, 1998. – 611 с.
13.Василик О.Д. Державні фінанси України. – К.: Вища школа, 1997. – 383 с.