Еволюційні та революційні форми суспільного розвитку

доленосних подій народ спочатку може "мовчати", а потім брати на себе весь тягар

соціально-економічних перетворень суспільства.

Практично всі, хто задумується над історією, визнають, що в її "живому русі" беруть участь

і широкі народні маси, і видатні історичні особистості, які суттєво впливають на долю країн

та народів, і еліти (економічна, політична, інтелектуальна та ін.), тобто групи "вибраних",

впливових осіб, безпосередньо причетних до влади і з яких виокремлюються видатні

особистості. Адже еліти з'являються як вираження інтересів певних історично висхідних

соціальних груп. Але це вже предмет політологічного аналізу. Залишається констатувати, що

історія рухається у взаємодії народних мас, еліт та особистостей.

Нарешті, ще раз повернемося до суб'єктів суспільного розвитку — ролі поколінь. Цяспільність людей чомусь випала з поля дослідження соціальних філософів та соціологів.

Покоління — багатозначний термін, що розкриває різні аспекти вікової структури й історії

суспільства. Прийнято розрізняти реальне покоління, або когорту, тобто сукупність

ровесників, які утворюють віковий прошарок населення; генеалогічне покоління, або

генерацію — ступінь походження від одного предка (батьки, сини, внуки тощо);

хронологічне покоління, тобто період часу, протягом якого живе або активно діє певне

покоління; умовне або гіпотетичне покоління '— спільність учасників, чиє життя

нерозривно пов'язане з якимись важливими історичними подіями.

У вітчизняній соціальній філософії покоління майже не розглядається як суб'єкт суспільного

розвитку. Методи ж поколінного та ко-гортного аналізу широко застосовуються у

суспільних науках, зокрема в історії та психології при вивченні вікової стратифікації

суспільства, міжпоколінних трансмісій культури, молодіжних рухів, змін у структурі життєвого шляху тощо. Адже "естафета поколінь" є реальною історією кожного народу і всього людства.

Важлива роль у життєдіяльності суспільства належить соціально-етнічним спільностям.

Різноманітні соціально-етнічні спільності як суб'єкти суспільних, зокрема національних та

міжнаціональних відносин, надають їм особливої своєрідності, неповторності, збагачуючи