Еволюційні та революційні форми суспільного розвитку

духовних процесів, що зумовлюють розвиток свободи етнічності, органічну самореаліза-цію

етнічної індивідуальності. Зрештою, Соціодинаміка етносоціальної культури передбачає

перехід від тоталітарних чи примітивних інсти-туціональних форм організації її формування,

виховання до цивілізованих форм, що грунтуються насамперед на самоорганізації,

саморе-алізації особистістю, етнічною індивідуальністю цінностей, що становлять сутність

такої культури.

Важливим проявом соціодинаміки етносоціальної культури є процес її взаємозв'язку з

іншими видами культури. Виступаючи як цілісне духовне утворення, як один з

найважливіших елементів життєдіяльності суспільства, його культури, етносоціальна

культура знаходить свій прояв у всіх її видах. Як системне явище, що творить підсистему

культури, культури людських стосунків, її внутрішній імператив, етносоціальна культура є в

усіх основних видах культури — політичній, правовій, моральній тощо. Вона являє собою

сукупність ціннісних елементів кожного виду культури, проникаючи в яку можна виявити

елементи досліджуваного виду. Цей взаємозв'язок має порівняно стійкий характер. Проте

етносоціальна культура є не просто видом культури, а виступає однією з її провідних

складових, оскільки без ідей, почуттів, цінностей, що становлять основу такої культури,

розвиток соціокультурного процесу, культуротворчої діяльності не може бути цілісним.

Активно взаємодіючи з іншими видами духовної культури, культури людських взаємин,

досліджувана культура здатна помітно впливати на їхнє збагачення, оскільки являє собою

діалектичний відбиток кожної форми культури і зазнає активного впливу всіх інших видів

духовної культури, культури людських стосунків. Цей діалектичний, суперечливий взаємозв'язок дає можливість процесові формування і розвитку етносоціальної культури, що функціонує через саморегулювання, виконувати свою найважливішу функцію — гармонізацію національних відносин, етносоціального буття.

Таким чином, етносоціальна культура як суспільне явище, необхідність її формування та

розвитку за сучасних якісних змін визначають її надзвичайно важливу роль у гармонізації

національних і міжнаціональних відносин, духовному житті суспільства. Виступаючи як