Еволюційні та революційні форми суспільного розвитку

Разом з тим етносуспільне буття — це процес індивідуальної самореалізації етносоціальних

цінностей, що відбувається на основі свідомої самодетермінації і посідає надзвичайно

важливе місце в реалізації етно-соціального потенціалу особистості та суспільства.

Етносуспільне буття включає в себе насамперед особливе та неповторне буття особистості,

етнічної індивідуальності. Творчо освоюючи та збагачуючи сферу етносуспільного буття,

особистість, етнічна індивідуальність творить своє особливе, тільки їй властиве буття в сфері

національного, міжнаціонального, загальнолюдського. Без самобутньо існуючогоеносуспільного буття конкретної етнічної індивідуальності, максимально повного розкриття

його змісту, створення всебічних умов для самореалізації неможливі й нормальне

функціонування та розвиток такого буття в цілому. А тому специфічні особливості розвитку

етносуспільного буття пов'язані з виділенням з усіх сфер суспільного життя, що

детермінують процес його функціонування, процесу формування людини, особистості як

етнічної індивідуальності, як самоцінного суб'єкта, основної умови прогресу сфери

національних, міжнаціональних та загальнолюдських відносин, важливого фактора

історичного творчого процесу.

Етносуспільне буття — саморегульована система. Процес його розвитку та функціонування

грунтується на діалектичному поєднанні об'єктивного та суб'єктивного — об'єктивної

саморегуляції та свідомих механізмів саморегулювання; на аналізі такого буття, як складної

самоорганізованої системи, якій властива своя відносно самостійна внутрішня логіка

саморозвитку, що має системний характер. Проявом системної самоорганізації,

саморегуляції етносуспільного буття (як і етносуспільного потенціалу взагалі) є його

нерівномірність, не-лінійність, відкритість, здатність до постійної перебудови внутрішньої

структури відповідно до зміни умов.

Водночас механізм дії процесів саморегуляції етносуспільного буття являє собою

багаторівневу систему, в якій відбуваються складні процеси конструювання та руйнування,

де на зміну сталості в розвитку приходить період нестійкості, саморуйнування тих чи інших