Еволюційні та революційні форми суспільного розвитку
іншого, — суб'єк-тивізації об'єктивного (переходу суб'єктивного в об'єктивне у формі
розпредметнення шляхом такої ж діяльності). У процесі розвитку етносуспільного буття
суб'єктивне переплітається з об'єктивним, де об'єктивне — основа суб'єктивного, в межах
якого воно функціонує, а суб'єктивне, в свою чергу, значною мірою зумовлює розвиток
об'єктивного. Його ефективність залежить переважно від того, наскільки в суспільній
практиці, духовній діяльності забезпечується злиття об'єктивного і суб'єктивного, якою
мірою діяльність суб'єктів саморегулювання сприятиме повнішому впливу об'єктивних, зокрема соціо-культурних, факторів регуляції, на процес формування та розвитку етносуспільного буття.
Таким чином, функціонування етносуспільного буття як саморегульованої системи
відбувається на основі діалектичної єдності не-впорядкованих, стихійних детермінант і
впорядкованих, свідомих факторів. Елементи невпорядкованості, стихійності в розвитку
етносуспільного буття проявляються в неконтрольованих людьми процесах об'єктивного і
суб'єктивного порядку, що діють як стихійні регулятори. Дія такого типу об'єктивних
регуляторів етносуспільного буття тим глибша і ширша, чим процеси, явища суспільного
життя, зокрема ті, що виявляються в ході докорінного перетвореннянаціонально-загальнолюдського у наш час, менше пізнані і рідше використовуються
людьми у практичній діяльності. Регулятивно-саморегулятив-на діяльність з розвитку
етносуспільного буття, що здійснюється на основі глибокого вивчення, пізнання суб'єктами
особливостей дії законів соціально-економічного, національного і міжнаціонального,
духовного розвитку, специфіки їхнього прояву на кожному конкретному стані, має бути
спрямована на виявлення сфери і міри впливу стихійного на розвиток духовного світу
етнічної індивідуальності, її загальнокультурного, духовно-морального прогресу. Для
оптимізації такої діяльності, важливе місце в якій належить пізнанню особливості дії
стихійного в тій чи іншій сфері етносуспільного буття, необхідне глибоке пізнання механізму
їхнього функціонування, суспільного процесу в цілому.
Аналізуючи проблеми діалектики невпорядкованих і впорядкованих взаємозв'язків у