Партії _партійні_системi

В-третьих, партийная система хрупка. Она й не может быть прочной, поскольку находится в постоянном брожении й, как говорилось выше, характеризуется высокой степенью фрагментации. Тем не менее она все же функционирует (доказывая зто, обычно подчеркивают, что конгресе не отказывает исполнительной власти в поддержке ее важнейших законопроекте в), из чего следует, что не стабильность и раздробленность — не синонимы институционализированной партийной системы. Независимо от того, что вкладывается в понятие институционализации, или, если следовать более точной терминологии Сартори, структурной консолидации партийной системы, ее существование предполагает известную стабильность, протяженность во времени. Для того чтобы "структурно консолидироваться", система должна сохраняться в первоначально установленных рамках. Партийная система заключает в себе одновременно идеи разделения й объединениях. Невозможно говорить о системо партий, когда часть подменяет собой целое, но точно так же нельзя говорить о партиях, когда степень их раздробленности столь высока, что они перестают существовать как обьединения. Иначе говоря, речь идет о фрагментации не только системи, но й ее составньїх частей — партий.

Все зти особенности бразильской партийной системи приводят к тому, что партий как институты перестают играть центральную роль в процессе политических переговоров. Их лидерам все труднее руководить действиями своих соратников в конгрессе й добиваться, чтобы они голосовали в соответствии с позиией партий. Зто наглядно проявилось на различных стадиях обсуждения проекта конституционной реформы.

Таблиця З СКЛАД ПАЛАТИ ДЕПУТАТІВ ОСТАННЬОГО СОЗИВУ

Таблиця 4

Склад АГРАРНОЇ ФРАКЦІЇ (в %)

Політичні партії ФРН

У сучасної Німеччині глибоко пустила корені ідея правової і соціальної демократичної держави, що виходить із пріоритету прав і свобод окремої людини стосовно держави і товариства. У якості її носіїв виступають партії центристської орієнтації: ХДС/ХСС (Християнсько-демократична спілка (Християнсько-соціальна спілка). СВДП (Вільно-демократична партія), СДПГ (Соціал-демократична партія Німеччини). Дуже показова широка підтримка цих партій із боку населення: у період із 1949 р. по 90-е роки на виборах у бундестаг вони набирали в цілому 90% голосів.

З XIX по кінець XX в. Німеччина проробила зигзагоподібний шлях від півабсолютистського режиму до демократичного ладу. Вона повинна була перебороти пережитки авторитарної й антиліберальної ідеології і міцно засвоїти демократичні і гуманістичні цінності. Важливу роль у формуванні політичної культури зіграли партії ХДС/ХСС, СДПГ і СвДП. Завдяки їхнім зусиллям у Німеччині встановлена ліберально-демократична модель держави у формі парламентської республіки, основними відмітними чортами якої є: пріоритет прав і свобод окремої людини, верховенство закону, поділ влади, право участі народу в процесі прийняття політичних рішень, тверді соціальні гарантії для кожної людини і т.д.На відміну від партії веймарскої епохи, що займали позицію непримиренного ідеологічного протистояння (соціалізм - капіталізм, конфессіоналізм - атеїзм, лібералізм - консерватизм і т.д.), сучасні парламентські партії ринуться до більш зваженого політику на основі консенсусу. Хоча вони базуються на загальних традиціях гуманізму. Просвітництва, класичної німецької філософії і на ідеях класичного лібералізму і рівною мірою визнають основні принципи вільно-демократичного ладу, проте мають різноманітні концептуальні підходи до держави. Між ними існують розбіжності щодо задач держави, масштабу його втручання в економіку, його ролі в соціальній сфері, ступеня демократизму і т.д.

Ці розходження обумовлені різним соціальним складом, історичними й ідейно-політичними традиціями, програмно-ідеологічними установками.

Якщо ХДС. ХСС і СвДП - партії з яскраво вираженим пропідприємницьким уклоном. хоча ХДС" і ХСС на відміну від СвДП у якості "народних" партій змушені більше загострювати увагу на соціальних аспектах, те СДПГ - партія, що виражає головним чином інтереси людей найоманої праці.

ХДС пов'язаний з історичними традиціями політичного католицизму другої половини XIX - першої третини XX в.. але при утворенні партії в перші повоєнні роки в її війшли не тільки представники центру, але і колишні консерватори, протестантські ліберали, функціонери з християнських і гирш-дункерских профспілок. ХДС став не просто консервативно-християнської, а ліберально-консервативною партією з християнсько-соціальним ухилом (у ХСС консервативна спрямованість більш сильно виражена).