Формування героїчної особистості, характеротворення героя у романі І.Багряного Тигролови

Розділ І. Засоби характеротворення героїв.

1.1.Процес формування особистості.

1.2.Поняття “характер”.

1.3.Морально-етичний ідеал багрянівського героя.

Розділ ІІ. Сюжетно-композиційні особливості.

2.1.Жанр пригодницького роману у творчості І.Багряного.

2.2.Особистість і тоталітарне суспільство у романі І.Багряного “Тигролови”.

Висновки

Список використаної літератури.

ВСТУП

Творча спадщина І.Багряного ще мало досліджена, але, безмовно, - це була людина великого таланту і трагічної долі.

У своєму мистецькому самовираженні він був чесним і щирим. Саме цим творчість І.Багряного – особлива. Людину він ніколи не показував жертвою, котра згоріла в тоталітарному пеклі, а героєм, що уособлює нескорений український народ.

На думку М.Балаклицького, у творах І.Багряного любов є основними компонентом. А також М.Балаклицький вперше оцінював багрянівські тексти з філософскьо-релігійнх позицій. Котрий прокоментував помсту “Григорія Многогрішного “Тигролови”) своєму колишньому слідчому Де двину, в такий спосіб: “Хоч, ми є християни і повинні керуватися в життя християнськими засадами, які кажуть за камінь платити хлібом, то одначе життя таке жорстоке і нехристиянське, що з тими засадами далеко не зайдеш. ...саме життя спонукає користуватися іншою, як християнська, старозаповітною засадою – око за око, зуб за зуб, або таки просто засадою унешкідливлення того “ближнього” ... хочеться уберегти своє життя”. [3; 158]

У 1920-1930-ті роки творчість І.Багряного була негативно атестована. Пролетарськими критиками. Зарахувавши І.Багряного до письменників - !попутників”, М. Доленко відзначив психологічну розкиданість, неврівноваженість настроїв, егоцентричну тематику, декласовість; І.Михайленко відзначив пасеїзм, самоспоглядання. [цит. За 4; 13]

“Герої Багряного більше сконструйовані до того, як, на думку письменника, має бути, ніж узяті з дійсності в повноті життьових проявів”, - вважає Ю. Шерех [34; 219]. Це закономірно, оскільки письменник стоїть на виразно нереалістичних, навіть більше – романтичних позиціях. Письменник ставить людину – свого сучасника – у виняткові обставини, у протиприродні для неї умови і випробовує її ними. І.Багряного цікавить, що розкривається в людині в екстремальних умовах.

Читаючи твори І.Багряного, неможливо не зауважити, що герої схожі на самого автора. Його герої – це сильні особистості, інтелігенті люди. Таким є сам письменник. Це людина, яка йде на службу владі, не займає угодницької позиції, не ї “хамелеоном” і його герой теж. Це людина, яка здатна на власні глибокі міркування. Декларуючи свою незалежну світоглядну й естетичну позицію, І.Багряний у передмові до поеми “Ave Maria” заявляє: “Не іменуй мене поетом, друже мій, бо поети нині – це категорія злочинців, до якої я не належав і не хочу належати. Не іменуй мене поетом, бо слово “поет” скорочено стало визначати – хамелеон, проститутка, спекулянт. Авантурник, ледар...

Не іменуй же мене поетом, друже мій. Я хочу бути тільки людино, яких так мало на світі, я хочу бути тільки нею”. [3; 158]

Саме цей монолог відкриває нам внутрішній світ письменника. Молодий автор прагне стати митцем. Відчуває саме в цьому своє призначення. Таким героєм, гуманною людиною і просто особистістю у романі “Тигролови” виступає Григорій Многогрішний – героїчна особистість, яка не терпить неправди і вірить у краще. Але окремого дослідження, присвяченого концепції героїчної особистості ще не було. Це і зумовлює актуальність теми бакалаврської роботи.