Естетичні шукання та історіософські концепції у художній прозі новітньої доби

Найпершими ж ворогами тоталітаризму були люди, що ніколи й ні за яких обставин не почували себе рабами, мали стійкий імунітет до вірусу рабства. Особистість за своєю сутністю є ворожою імперії, бо справжня особистість не може жити лише інтересами імперії, від неї не доводиться чекати абсолютної вірності.

Багряний І. Сад Гетсиманський: Роман.— К.: Час, 1991.— 512 с.

Багряний І. Людина біжить над прірвою: Роман.— К.: Укр. письмен., 1992.— 320 с.

Бердяєв Н. Судьба России.— М.: МГУ, 1990.— 256 с.

Камю А. Бунтующий человек. Философия. Политика. Искусство.— М.: Политиздат, 1990.— 415 с.

Назад до Програми

УДК 81 — 1:82.09

Абакумова Вікторія

(Херсон)

ХУДОЖНІ ОСОБЛИВОСТІ НОВЕЛИ ГРИГОРІЯ КОСИНКИ “НА БУРЯКИ”

Григорія Косинку можна назвати одним із найсамобутніших митців лірико-імпресіоністичної прози початку ХХ ст. У його творчості органічно пе-реплелися імпресіоністичні, реалістичні, експресіоністичні стильові тенден-ції.Талант Григорія Косинки найяскравіше розвинувся в жанрі новели.У ранніх новелах ("На буряки", "Заквітчаний сон", "На золотих богів", "Місячний сміх", "За земельку") він дотримувався тих канонів імпресіонізму, які утвердилися у світовій літературі, а пізніше вніс нові риси у свій стиль.Новелістика Косинки має автобіографічне підґрунтя. Уже в першій ранній новелі "На буряки"(1919 р.), до якої автор надає підзаголовок "Згадка з дитячих літ", ми бачимо один день з життя малого хлопчика, переданий крізь призму вражень і відчуттів.У творі чітко виявляються імпресіоністичні прийоми композиції.Новела склада-ється з розкиданих фрагментів,які змінюють один одного в залежності від плину спогадів автора. Композиційна особливість твору полягає в тому, що він має художнє обрамлення: картини ранкового і вечірнього сну хлопчика.

Новела "На буряки" починається виразно імпресіоністичним малюнком:

"Літо. Починає благословитись на світ. Мати рве на городі росисту цибулю, меле пляшкою сіль і кладе з сухою паляницею до торби-рукава…

Ранішній солодкий сон; страшенно хочеться спати, аж пахне, і сниться: біліє полями туман, а росою — молоко, холодне і смачне-смачне; пере-кликаються півні…". Косинка будує малюнок на основі чуттєво-зорових вражень: смакових ("солодкий сон", "смачне-смачне"), нюхових ("пахне"), дотикових ("холодне"), слухових ("перекликаються півні"), зорових ("біліє полями туман").У змалюванні ранкового сну автор вдається до алітерації та асонансу. Часте, ритмічне повторювання приголосних –ш- і –с- викликає асо-ціації з рівномірним диханням дитини у сні. Асонанс о навіює спокій, викликає відчуття чогось рідного, земного, смачного ("а росою — молоко, холодне…").Мікрообраз молока несе на собі певне семантичне навантаження. Молоко — це світла, біла, смачна, солодка мрія. Вона контрастує з гіркою дійсністю: " а підняті нерви дратує туман з росою і…". Туман, що "біліє полями", асоцію-ється з молоком, і це наштовхує на сумні роздуми. Автор подає свої думи в пер-спективі, наштовхуючи читача на відповідний настрій. Гіркі роздуми матері над долею сина підсилюються епітетом " кривава сонячна смуга" та метафорою "горить червоним полум’ям смуга неба". Червоний колір асоціюється з небез-пекою, тривогою і контрастує з білим кольором — кольором молока — мрії. Протиставляється, таким чином, солодкий сон і сумна дійсність.

Письменник подає відчуття дня, доби, що поглиблює просторово-часові відношення. Перехід однієї частини доби в іншу знаменується коротким реченням на початку абзацу."Починає благословлятись на світ" — передається ранковий час. Художня деталь "холодний пісок" теж вказує на це.Словосполу-чення "зверху пече сонце" говорить про хід спекотного дня. Час після полудня передається безособовим реченням "Вечоріє" на початку абзацу. Закінчується новела називним реченням "Ніч". Завершилась доба. У кінці новели автор знову передає уривчастий малюнок дитячого сну. Уривчастість думок засвідчує синтаксична будова малюнка: