Естетичні шукання та історіософські концепції у художній прозі новітньої доби

Отже, вираження авторської позиції в повісти Степана Процюка «Шибениця для ніжності» відзначається двоїстістю. Втручання автора у хід сповіді можна розцінювати як похибку письменника, адже через це твір втрачає на правдивости та адекватности сприйняття. Але здається, перспективнішим є конструктивний підхід, бо за такої форми викладу матеріалу відкриваються можливості для полілогу, а відтак і нових підходів до структурування текстів.

Баран Є. Звичайний читач.— Львів, 2000.

Лот П. «Листочок білої берези на сміттю». Степан Процюк. Шибениця для ніжності // Література плюс.— №13–16.— Липень–серпень 1999.— С. 5.

Назад до Програми

Вострікова Валерія

(Донецьк)

Мотив роздвоєння особистості в концепції повістей В. Шевчука

(«Місяцева зозулька із ластів’ячого гнізда» і «Горбунка Зоя»)

Аналіз повістей В.Шевчука «Місяцева зозулька із ластів’ячого гнізда» і «Горбунка Зоя» здійснюється з метою виявлення особливостей художньої системи й концептуального значення опозицій Добро — Зло, життя — смерть, врода — потворність.Мотив роздвоєння особистості відповідає характерним особливостям головних героїнь повістей, проектуючись і на інших героїв твору. Зовнішня химерність є для них стихійним порятунком від зоднаковіння, способом збереження своєї внутрішньої осібності.

Розуміння подвійної природи жінки призводить до усвідомлення сласної двоїстої суті.

Вибудовується складна схема внутрішніх зв’язків і засобів взаємодії категорій життя — смерть, добро — зло, вродливе — потворне, які висвітлюють концепцію людини в системі твору, зокрема в повісті «Горбунка Зоя». «…Людині не дано точного розуміння ні добра, ні зла, і ця пара між собою перемішується — зло є справжнє і позірне, як і добро» [1, 24].

Мотиви добра і зла, які, взаємообумовлюючись, співіснують в одному цілому, тісно пов’язані в повісті з поняттям життя і смерті.

Натомість у «Місяцевій зозульці…» моральні критерії відсутні у світі героїв, увага переноситься на проблему самотності людини, її місця і призначення. Не маючи змоги змінити світ, людина все ж таки повинна діяти, аби реалізувати свободу волі, не почувати себе рабом буденності.

Головна героїня керується у власному житті одвічною логікою буття — народити дитину, «а тоді бризнути тим молоком сонцеві у вічі, що омило воно й омолодило цей проклятий Богом світ» [2, 74].

Мотив смерті у повісті виявляється опосередковано, переплітаючись з мотивами смутку і самотності (образ дерева смутку).

Висвітлення проблеми пошуку духовного простору для людини, мотиви самотності, відчуженості людини, що є центром «буття в собі», роздвоєння особистості дають можливість прочитання згаданих творів крізь призму філософії екзистенціалізму.

Шевчук В. Горбунка Зоя. Повість // Сучасність.— 1995.— №3.— С. 9–63.

Шевчук В. Місяцева зозулька із Ластів’ячого гнізда // Вечеря на дванадцять персон: житомирська прозова школа.— К., 1997.— С. 13–85.

Назад до Програми