Естетичні шукання та історіософські концепції у художній прозі новітньої доби

Мельник О. В. Суворий аналітик доби. Валер ян Підмогильний.— К.,1991.— С.3-39

Підмогильний В. Місто (роман, оповідання) — К.,1989.— С. 17-224.

Підмогильний В.Оповідання, повість, романи. К.,1991. С.318-413.

Павличко С. Дискурс модернізму в українській літературі.— К.:Либідь, 1999.— С.5–446.

Назад до Програми

Хамедова Ольга

(Донецьк)

Оповідання “Ваня” В. Підмогильного у світі психоаналітичної теорії З. Фройда.

В.Підмогильний — один з найяскравіших письменників української літератури ХХ століття. Він залишив по собі багату творчу спадщину, чільне місце у якій посідає проза малих форм. Його творчість відзначалася філософською глибиною, зображенням психологічно — рельєфних характерів [1, с.1]. В.Підмогильний художньо осмислював різноманітні філософські теорії. Сучасні літературознавці (В.Мельник, С.Павличко, Р.Мовчан) визнають незаперечним той факт, що на ранніх творах В.Підмогильного особливо і дуже специфічно позначився вплив психоаналітичної теорії австрійського вченого З.Фройда. [3, с.53].У цьому творі письменник зображує процес пізнання дитиною світу і самого себе. В.Підмогильний майстерно відтворює незвичайний внутрішній світ Вані, зосереджуючи увагу на його поведінці у стані нервового збудження. У дитини спостерігається надмірна схильність до “реальних страхів” [5, с.404]: “Ваня боявся степу … “ [4, с.58]. Так само хлопчик лякається і рівчака, в якому знаходився город. В оповіданні ці страхи пояснюються безпорадністю дитини перед ворожою їй природою. З.Фройд твердить, що усвідомлення власної слабкості і безпорадності, меншовартості може виявлятися з дитинства і привести пізніше до неврозів. Не просто страх, а жах відчуває досить часто Ваня, його уява створює жахливі картини оточуючого світу, хлопчику здається, що його схопив у рівчаку людожер. Стан дитини не можна назвати нормальним: “Заходячись від диких покриків, котрі похмуро підхоплював рівчак, чуючи, що ззаду тупотить щось важке, він упав на розсипчасту землю, бився об неї головою, дряпав її руками з передсмертного жаху” [4, с.59]. Отже “невротичний страх з’являється інколи як супровід істеричного симптому” [5, с.404]. цей хворобливий стан дитячої душі проявляється і в нападах жорстокості: В.Мельник твердить, що оповідання “Ваня” — дослідження з’яви ірраціональних інстинктів, прихованих у незвіданих глибинах людського єства. [2, с.66].

Отже В.Підмогильний зосередив увагу на зображенні “психічного проекту” страху. Теорія психічної структури особистості дала можливість показати, як “Над-Я” виявляється у психіці дитини. У формуванні особистості як З.Фройд так і В.Підмогильний великого значення надавали сновидінням. В оповіданні “Ваня” сновидіння стають одним із виявів “Над-Я”. Письменник розкрив процес появи у дитини такого психічного афекту, як страх. Страх Вані можна охарактеризувати так:

Страх перед природою Страх перед Богом Страх перед карою

Вирішенням проблеми є дія морального цензора “Над-Я”. Ваня усвідомивши свою провину, вірив в обов’язкову відповідальність за свої вчинки. Але у цій дії “Над-Я” є позитивне, є негативне. До негативного слід віднести те, що заважкий моральний тягар, який накладає сумління за скоєну жорстокість, вразлива дитина не в силах витримати. Позитивним вплив сумління буде тоді, коли активну участь у вихованні дитини братимуть батьки. Отже розв’язуючи психологічні проблеми, В.Підмогильний знаходить таку відповідь: віра у вищу силу, в обов’язкову відповідальність потрібна дитині, але це тоді буде стрижнем формування людської моральності, благородної особистості, коли дитині допомагають пізнати світ дорослі, передусім батьки.

Лущій С. Художні моделі буття у романах В.Підмогильного. Автореф. дисерт.— К., 1999.—15 с.

Мельник В. Суворий аналітик доби Валер’ян Підмогильний в ідейно-естетичному контексті української прози першої половини ХХ ст.— К., 1994.— С. 66.