Особливості народногосподарського комплексу України

Виробничий потенціал формується основними виробничими фондами, до яких входять будівлі, споруди, трубопроводи, машини, устаткування тощо. В Україні існує понад 100 тис. підприємств, однак більшість із них мають застарілі, дуже зношені, а то й зруйновані основні виробничі фонди, які потребують оновлення або ж демонтування.

Трудоресурсний потенціал характеризується кількістю і якістю робочої сили. Тривалий час приріст трудових ресурсів різної кваліфікації в Україні задовольняв потреби її економіки, частина робочої сили була задіяна в інших республіках колишнього СРСР. В останнє десятиріччя чисельність трудових ресурсів у країні зменшилася, що є наслідком несприятливої демографічної ситуації, тоді як якість робочої сили залишається високою (зокрема, зростає частка осіб із вищою освітою). Економічна криза в країні спричинила появу безробіття і неповної зайнятості населення, масову трудову еміграцію як у Росію, так і в країни Європи, Америки, інших регіонів світу. Серед тих, хто виїжджає на заробітки, велика кількість висококваліфікованих спеціалістів, які в нових умовах не реалізовують свої професійні можливості.

Природний потенціал складають усі види природних ресурсів, що є на території країни чи в підконтрольній їй частині Світового океану: мінерально-сировинні, земельно-ґрунтові, агрокліматичні, водні, гідроенергетичні, біологічні, рекреаційні. За сумарними запасами деяких із них Україна посідає одне з провідних місць у Європі (наприклад, мінеральних, ґрунтових, рекреаційних). Натомість відчувається загальний дефіцит водних, гідроенергетичних, лісових ресурсів.

Фінансовий потенціал країни визначається сукупністю грошових фондів підприємств, громадян, держави. Фінансові можливості України поки що дуже скромні. Річний державний бюджет країни менший, аніж бюджети окремих міст розвинених країн Заходу. Велика кількість українських підприємств є фінансовими боржниками або перебувають на межі банкрутства, а більшість громадян країни отримують доходи, нижчі від установленого прожиткового мінімуму. Багато фінансових операцій відбувається поза легальними рамками економіки, встановленими законодавством (у так званій „тіні”). Усе це не сприяє нормальному функціонуванню національної економіки.

Науковий потенціал України базується на розгалуженій мережі наукових інститутів, науково-дослідних закладів, які існують у системі Національної академії наук, міністерств і відомств, їх працівниками є десятки тисяч фахівців вищої категорії – докторів і кандидатів наук. У деяких напрямках науки Україна проявила себе як один із світових лідерів, наприклад, у кібернетиці, електрозварюванні металів, кардіохірургії, космічній техніці. Однак у багатьох галузях наукової діяльності, що стосуються розробки високопродуктивної техніки і новітніх технологій, відставання вітчизняної науки суттєве. У наш час ситуація ускладнюється недостатнім фінансуванням і нестабільною діяльністю наукових організацій, виїздом фахівців високої кваліфікації за кордон.Ефективність використання економічного потенціалу в країні залежить від господарського механізму. Недосконалість останнього може призвести до нераціонального, малоефективного, а то й витратного використання складових економічного потенціалу, що негативно впливатиме на економіку в цілому.

4. Економіка районів – невід’ємна

складова народногосподарського комплексу України

Комплексний розвиток господарства країни не можливий без всебічного розвитку її регіонів.

Майже всі економічні райони України є спеціалізованими завдяки тому, що промисловість України відзначається значними комплексо- і районоутворюючими функціями. Під її впливом розвивається складна система міжгалузевих і міжрайонних зв’язків, виникають нові центри розселення, шляхи сполучення, виробнича інфраструктура, освоюються джерела сировини, палива, енергії тощо.

Функціонування народногосподарського комплексу України зумовлює постійне посилення і розширення виробничих зв’язків між підприємствами і галузями народного господарства, розміщених в різних районах.

В умовах переходу до ринкової економіки можливе погіршення інтеграційних зв’язків окремих економічних районів, тому необхідна повнота державної виконавчої влади на місцях, а також наукові обґрунтування прогнозного характеру щодо вдосконалення територіальної організації продуктивних сил на рівні регіональних схем, проектів районного планування і можливо окремих програм розвитку.

Господарські комплекси економічних районів України характеризуються значними відмінностями. В Україні є такі економічні райони: Донецький, Придніпровський, Північно-Східний, Столичний, Центральний, Подільський, Північно-Західний (Західноволинський), Карпатський, Причорноморський.