Особливості народногосподарського комплексу України

Україна має добре розвинений науковий комплекс, який налічує понад 1300 наукових установ. Найбільшими осередками української науки є ті міста, що виступають як найбільші освітні центри країни. Наукові заклади виконують як теоретичні, так і прикладні дослідження, втілюють наукові розробки в національне господарство, удосконалюють організацію виробництва та управління.

Страхування як галузь володіє могутнім інвестиційним потенціалом, що вкрай важливо для фінансово дефіцитної економіки. Правильне застосування інструменту страхування для деяких галузей (приміром, медицини) загалом дає змогу вивести їх на якісно інший рівень функціонування.

2.3. Територіальна структура

Підприємства різних галузей господарства по-різному розташовані на території по відношенню одне до одного, а також відносно населених пунктів, своїх сировинно-ресурсних баз тощо. В одних випадках вони мають одиничне розміщення, в інших – групове. Ці групи на одній території утворюють певні територіальні об’єднання, підприємства в них більшою чи меншою мірою використовують спільну виробничу й соціальну інфраструктуру або ж об’єднуються виробничими зв’язками, взаємними поставками деталей, матеріалів, напівпродуктів, відходів. Таким чином виникають територіальні елементи господарства. Сукупність певним чином взаєморозміщених і поєднаних територіальних елементів господарства називається територіальною структурою господарства. Територіальна структура господарства тісно пов’язана з розселенням, транспортною мережею, а також особливостями природного середовища, його природно-ресурсним потенціалом. Елементи територіальної структури можуть мати точкові, вузлові, лінійні, кущові, ареальні форми. Зокрема, галузі первинного сектора економіки – сільське й лісове господарство, рибальство, добувна промисловість, які тісно взаємодіють із природним середовищем, мають переважно ареальні форми: сільськогосподарські зони й райони, лісогосподарські й лісопромислові райони та ділянки, рибопромислові зони та райони, гірничобудівні басейни, райони, ареали. Окремі виробництва мають кущову форму територіального поєднання. Наприклад, машинобудівний кущ формується головним (складальним) підприємством і багатьма заводами, що постачають деталі, вузли, агрегати і знаходяться у навколишніх поселеннях. Територіальна структура транспорту представлена такими елементами, як транспортні лінії (наприклад, залізниці, судноплавні ріки), транспортні пункти (станції на залізничній вітці), транспортні вузли (станції в місцях розгалуження чи перетину залізничних ліній). Елементи територіальної структури можуть бути спеціалізовані (наприклад, зернова зона, цукровобуряковий пункт, центр харчової промисловості, автомобілебудівний кущ, нафтохімічний вузол, автомагістраль) і багатогалузеві (хіміко-машинобудівний центр, металургійно-машинобудівельно-хімічний вузол, залізнично-річковий вузол, промислово-транспортний вузол, залізнично-автомобільна полімагістраль). Переважна більшість підприємств обробної промисловості розміщена в населених пунктах і утворює такі елементи територіальної структури, як промисловий пункт (одне підприємство), промисловий центр – населений пункт із кількома мало пов’язаними підприємствами, промисловий (господарський) вузол – місто або група близько розташованих міст із великою кількістю взаємозв’язаних підприємств. При наявності значного центру вузол може перетворитися на промислову агломерацію. Поєднанням вузлів та агломерацій, що мають взаємозв’язки, на певній території утворюється промисловий район.В Україні сформувалися 4 багатогалузеві промислові райони: Донецький, Придніпровський, Прикарпатський і Прибузький. Найбільший із них – Донецький – спеціалізується на вугільній, електроенергетичній, металургійній, машинобудівній та хімічній промисловості. Придніпровський промисловий район характеризується розвитком електроенергетики, хімічної, машинобудівної та металургійні промисловості. Прикарпатський промисловий район виділяється нафтовою і газовою, лісовою, машинобудівною і хімічною промисловістю. Прибузький промисловий район спеціалізується на вугільний, хімічній та електроенергетичній промисловості. Багато промислових вузлів та агломерацій знаходяться в межах промислових районів. Донецько-Макіївська, Горлівсько-Єнакіївська, Луганська промислові агломерації входять, наприклад, до Донецького промислового району; Дніпропетровсько-Дніпродзержинська, Запорізька, Криворізька – до Придніпровського району; Львівська агломерація – до Прикарпатського, а Нововолинська і Червоноградська – до Прибузького промислового району. Поза межами промислових районів є Київська, Харківська, Одеська промислові агломерації, багато промислових вузлів (Вінницький, Полтавський, Миколаївський, Херсонський, Сімферопольський та інші). Всі ці елементи територіальної організації промисловості поєднані між собою різноманітними зв’язками й формують промисловий комплекс України.

3. Економічний потенціал народного господарства

Економічний потенціал країни характеризує можливості національної економіки виробляти матеріальні блага, надавати послуги, задовольняти економічні потреби суспільства. Ці можливості створюються всіма наявними ресурсами – виробничими, матеріальними, трудовими, природними, фінансовими, науково-технічними, інформаційними тощо. Відповідно економічний потенціал включає як складові частини виробничий, трудоресурсний, фінансовий, науковий та інші види потенціалів.