Особливості народногосподарського комплексу України
Садівництво – в Україні ще не стало високотоварною галуззю, хоч має сприятливі для цього природні умови Степу, Лісостепу і Закарпаття. Воно включає у себе ягідництво (вирощування агрусу, порічок, смородини тощо) та плодівництво (вирощування сім’ячкових – яблука, груші та кісточкових – вишня, черешня, слива, абрикоси, персики).Тваринництво – галузь сільськогосподарського виробництва, рівень розвитку якої є свідченням інтенсивності аграрного сектора економіки загалом. Крім продовольства, тваринництво дає сировину для харчової (м’ясо, молоко) та легкої (вовна, шкури) промисловості. Скотарство і свинарство – дві визначальні галузі тваринництва України. На початок 2001 р. в Україні нараховувалось 9,4 млн. голів великої рогатої худоби, в тому числі корів – 4,9 млн. голів. Найвища концентрація поголів’я великої рогатої худоби в Правобережному Степу і на заході Поліської зони. Найбільше поголів’я свиней в Поліссі і лісостепу, особливо в Рівненській, Черкаській, Київській, Хмельницькій областях. Іншими галузями тваринництва є птахівництво (вирощування курей, гусей, качок, індиків), кліткове звірівництво (розведення песця, нутрії, чорно-бурих лисиць), кролівництво, шовківництво (розведення тутового шовкопряда на Півдні), бджільництво (традиційна українська галузь) та конярство. У тісному зв’язку з сільським господарством розвивається рибне господарство (ставкове вирощування коропа, білого амура, товстолобика, ляща, судака, а у Карпатах – річковий райдужної форелі). В даний час в Україні розвиток тваринництва – це проблема, яка виникла через практичне винищення худоби і руйнації продуктивних сил виробництва. Але цей розвиток має економічні та соціально-економічні переваги.
Сільське господарство разом з промисловими виробництвами, що переробляють його сировину, і тими видами діяльності, які обслуговують цей процес, утворює потужний народногосподарський агропромисловий комплекс. Він в значній мірі визначає соціально-економічний розвиток країни, рівень життя населення, його забезпечення продуктами харчування, а переробну промисловість – сільськогосподарською сировиною.
Сфера послуг народного господарства України має у своєму складі дві важливі групи галузей. Перша з них включає освіту, культуру і мистецтво, науку і наукове обслуговування, охорону здоров’я, соціальне забезпечення та фізкультуру і задовольняє в основному духовні та фізичні потреби населення. Друга група галузей сфери послуг – це в основному види діяльності, що задовольняють інші матеріальні потреби в послугах. Сюди входять: житлово-комунальне господарство, невиробничі види побутового обслуговування населення, пасажирський транспорт, зв’язок, управління, кредитування та державне страхування.
Освіта в Україні представлена дошкільними та загальноосвітніми навчально-виховними закладами, професійно-технічними та вищими навчальними закладами (ВНЗ) різних рівнів акредитації. Розміщення дошкільних закладів цілком залежить від наявності дітей відповідного віку та рівня зайнятості матерів у суспільному виробництві. Професійно-технічні заклади освіти та ВНЗ розміщуються відповідно до потреб населення регіону, а їх спеціалізація визначається структурою господарського комплексу. Внаслідок обмеженої діяльності чи зупинки багатьох підприємств і появи в Україні значної кількості безробітних людей зменшилась потреба в підготовці працівників для різних галузей господарства, у професійно-технічних закладах і ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації. Натомість у вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації набори і випуски студентів зросли за період 1990-2000 рр. удвічі.
Культура охоплює установи й заклади, що виробляють товари культурного призначення, пропонують духовні цінності для населення (бібліотеки, театри, клуби, музеї, кіностудії, телебачення, радіо, газетно-журнальні видавництва), їх розміщення також пов’язане з особливостями розселення людей: найвища концентрація об’єктів культури – у великих містах.
Лікувально-оздоровчий комплекс включає систему медичних та рекреаційних установ, які забезпечують охорону здоров’я, оздоровлення та відпочинок людей. Закладами охорони здоров’я є понад 10 тис. лікарень, амбулаторій та поліклінік, розташованих у містах і кущових поселеннях – селищах, великих селах.
Житлово-комунальне господарство задовольняє потреби людей у житлі, забезпечує функціонування житлових будинків, готелів, невеликих підприємств і установ. Весь житловий фонд в Україні становить 980 млн. м2, 60% його зосереджено в містах.
Побутове обслуговування включає індивідуальне виготовлення і ремонт одягу, взуття та трикотажних виробів, ремонт і будівництво житла, послуги перукарень і майстерень з ремонту побутової техніки, транспортних засобів, радіо- і телеапаратури. Воно постійно зазнає змін, бо удосконалюються старі й запроваджуються нові види та форми обслуговування.
Торгівля і громадське харчування охоплюють підприємства роздрібної торгівлі й заклади громадського харчування. В загальному обсязі товарообігу продовольчі товари становлять 67%, непродовольчі – 33%. Найвищі показники роздрібного товарообігу на одну людину – у м. Києві, АР Крим, Донецькій, Харківській, Запорізькій, Одеській і Львівській областях.Зв’язок як галузь господарства складається з підприємств, ліній і вузлів, які забезпечують процес передачі інформації на відстань. Сюди входять відділення зв’язку, телефонно-телеграфні станції, пошта радіомовлення, телебачення та ін. Останніми роками ситуація в галузі телекомунікацій різко змінюється на краще, а сама галузь належить до найбільш динамічних у національній економіці.