Особливості народногосподарського комплексу України

Також важливою галуззю важкої промисловості є чорна металургія. Загальні запаси залізних руд України оцінюються у 27,4 млрд. т, що становить 22% розвіданих запасів у країнах СНД. Основна маса залізних руд зосереджена в 48 родовищах, сконцентрованих у Криворізько-Кременчуцькому й Білозерсько-Конському басейнах і на сході Криму та у Приазовському залізорудному басейні. Сучасний стан металургійного комплексу України характеризується технологічним відставанням у порівнянні з розвинутими країнами Європи та світу. Структура металопродукції недосконала, низька частка тонкого листа бляхи, прокату з покриттям, гнутих профілів. Тому галузь потребує проведення модернізації та технічної перебудови виробництва. Порівняно з чорною менше розвинена в Україні кольорова металургія, що пов’язано насамперед з відсутністю розвіданих сировинних ресурсів.

Хімічна та нафтохімічна промисловість – одна з найважливіших галузей важкої промисловості України. Вона складається з таких підгалузей: гірничо-хімічна, основна хімія, хімія полімерів, фармацевтична, лакофарбова тощо. Головні райони гірничо-хімічної промисловості – Передкарпаття і Донбас. Сірку видобувають у Львівській області, калійні солі – у Львівській і Івано-Франківській, кухонну сіль – у Донецькій. Хімія полімерів виробляє хімічні волокна, синтетичні смоли, пластмаси, каучук. Центри – Київ, Запоріжжя, Луцьк, Донецьк, Сокаль, Черкаси, Чернігів. Нафтохімічна галузь представлена виробництвом шин і ґумотехнічних виробів (Дніпропетровськ, Біла Церква) та виробництвом вихідних продуктів органічного синтезу. Фармацевтична промисловість виробляє ліки (Київ, Одеса, Харків, Кременчук, Львів, Полтава, Донецьк, Миколаїв).

Лісова й деревообробна промисловість об’єднує заготівлю і переробку деревини та інших лісових багатств (лікарської сировини, ягід, плодів, грибів); основні її галузі – лісозаготівельна, деревообробна, целюлозно-паперова й лісохімічна. Частка лісової і деревообробної промисловості в усьому промисловому комплексу досить низька (менше 2,5%). Основою розвитку галузі є лісове господарство. Воно займається розведенням (насадженням), упорядкуванням, захистом та охороною лісів; розвинене в усіх регіонах України, найбільше – у Карпатах і на Поліссі. Лісозаготівельна промисловість проводить вирубування, вивіз і первинну обробку деревини. Щорічний обсяг деревини, що заготовляється в Україні, становить 10-12 млн. м3. Приріст виробництва деревини та виробів з неї у 2002 р. становив 23,4%, у 2003 р. – 23,6%. Целюлозно-паперова промисловість розвивається в лісових районах, у місцях, де є електроенергія і вода. Найбільші підприємства – Жидачівський картонно-паперовий комбінат, Рахівська і Корюківська картонні фабрики та ін. Лісохімічна промисловість продукує кормові дріжджі, синтетичні смоли, оцтову кислоту, метиловий спирт, скипидар тощо. Найбільші підприємства розміщені в Карпатах (Великий Бичків, Вигода, Свалява, Перечин), на Поліссі (Славута, Коростень, Клевань). Основні проблеми розвитку лісової і деревообробної промисловості – дефіцит сировини та її некомплексна переробка. Важливі напрямки розвитку галузі – раціональне використання лісових ресурсів, модернізація підприємств, створення безвідхідних виробництв.Машинобудування є надзвичайно складною галуззю, до якої входять декілька десятків спеціалізованих галузей. В узагальненому виді структура машинобудівного комплексу складається із галузей: 1) важкого машинобудування: металургійне, гірничо-рудне, енергетичне; 2) середнього машинобудування: транспортне, сільськогосподарське і тракторне, верстатобудування, устаткування для легкої і харчової промисловості; 3) точного машинобудування: приладомашинобудування, електротехнічне машинобудування. Машинобудування розвинуте в усіх регіонах країни, відмінності полягають у різному рівні розвитку та наборі галузей, їх значенні на різних територіях. В одних регіонах вони є галузями спеціалізації, в інших – задовольняють потреби тільки даного регіону.

Харчова промисловість України поступається тільки чорній металургії, даючи більше 17% промислової продукції. Харчова промисловість об’єднує понад 40 галузей, які виробляють продукти харчування. Основними серед них є цукрова, борошномельно-круп’яна, олійно-жирова, хлібопекарська, спиртова, плодоовоче-консервна, рибна, молочна, м’ясна, виноробна, кондитерська, пивоварна, тютюнова та інші. Для галузей харчової промисловості характерна певна невідповідність переробних потужностей наявній сировинній базі, тому значна частина продукції не переробляється. Необхідне будівництво і оснащення новітнім обладнанням невеликих підприємств, які могли б швидко переорієнтуватися на випуск високоякісної, конкурентоспроможної продукції.

Легка промисловість – це сукупність галузей промисловості, що спеціалізується на випуску предметів народного споживання (тканини, взуття, трикотаж, одяг, галантерея тощо). До легкової промисловості належать текстильна (бавовняна, вовняна, шовкова, лляна, трикотажна); взуттєво-шкіряна; швейна; хутрова та інші галузі. Основні центри легкої промисловості: бавовняна (Херсон, Тернопіль, Чернівці), вовняна (Одеса, Чернігів, Луганськ, Суми), шовкова (Київ, Черкаси), трикотажна (Харків, Київ, Львів, Одеса, Луганськ, Житомир), швейна (Київ, Харків, Одеса, Дніпропетровськ, Суми та ін.), взуттєво-шкіряна (Київ, Харків, Львів, Донецьк, Дніпропетровськ, Миколаїв, Одеса, Луганськ).

Функціонування народногосподарського комплексу України неможливе без інфраструктури, тобто галузей, які обслуговують процес виробництва. Це вантажний транспорт, системи енерго-, водо- і теплопостачання, матеріальне-технічне забезпечення, ремонт, будівельний комплекс, освіта (підготовка кваліфікованих кадрів), наукове забезпечення, управління.