Розділові знаки при звертаннях
№ п/пКомпоненти аналізуЛазар (Лука) Баранович “Світ стрясають грози на людські сльози”Іван Мазепа-Колядинський “Дума”
1ТемаЛюбов до України, докір народу за розпорошення, заклик до єднання, до духовного очи- патріотизм, заклик до збройного повстання, очищення.Любов до України, докір лжепатріотам за їх лжепатріотизм, заклик до збройного повстання.
2ІдеяУкраїна лише з Божою допомогою, згуртованістю народу досягне кращого життя, мирного співіснування у дружбі та злагоді, коли мечі переплавлять на дзвони, щоб уславляти Всевишнього. Україна може звільнитися від ворожого тиску лише зі зброєю в руках, коли буде взаєморозуміння, взаємодопомога, єдність дій і помислів, не буде розпорошеності суспільства.
3Художні засобиЕпітети: «ворожий» (син), «довгий» (бій), «люта» (хвиля), «свята» (згода). Метафори: «світ закурився», «Вкраїна — це море. Воно червоне», «Україну в крові покупало», «мед-молоко по землі хай попливуть».
Метонімії: «Хай Україна У січі не гине!», «татарин хай згине», татарин «хай любить русина». Антитеза: «брат» — «недруг», «негода» — «погода». Стилістичні фігури: інверсія: «Пожалься, Боже, що світ закурився... «. «Прямуйте, люди, мерщій до покути... « Риторичні оклики: «Не один гине, Вкраїна — це море!« «Хто сам — потоне, в гурті — переборе! « «Хай Україна в січі не гине! «
Стилістична особливість — тричі звернення до Бога.Епітети: «бідна» (пчілка), «старенькая» (мати), «слушна» (учтивість), «гірка» (мука).
Метафори: «самі себе звоювали», «не в один гуж тягнуть», «ляхам за гріш служить».
Метонімії: «Україна... не вкупі має сини», «разно тете розпинали» (Україну), «Москві юж голдує і їй вірно услугує», «не допустіть гіркой муки, матці своїй більш терпіти».
Стилістичні фігури: інверсія: «На корабель поглядімо, много людей полічімо». «Жалься, Боже, України, що не вкупі має сини! «
Риторичні запитання: ... «Мати моя старенькая, чом ти вельми слабенькая? « «Чом ти синів не учила, чом до себе їх пустила?
Риторичні оклики.
Стилістична особливість - Україну називає маткою і це повторюється три рази у вірші.
Підсумки уроку.
Мовознавці підсумовують знання про звертання, їх види, пунктограми при них, роль у сюжетній канві лірич¬них творів, аналізованих на уроці.
Літературознавці підсумовують аналіз творів, відзначають їх високий пафос, замилування авторів Ук¬раїною, біль і розпач за її страждання, використання у творах багатої палітри художніх засобів та стилістич¬них фігур, які допомагають розкрити ідейний задум авторів.Учитель. Вважаю, що ми змістовно повторили, си¬стематизували й закріпили здобуті знання про звертан¬ня. Крім того, познайомилися з прекрасними перлина¬ми лірики українського бароко, поезіями талановитих майстрів слова давнини — «Світ стрясають грози на людськії сльози» Лазара (Луки) Барановича та «Дума» Івана Мазепи-Колядинського. І не тільки познайомили¬ся з цими перлинами давньої лірики, а й захистили свої знання про звертання на прикладі цих поезій. Думаю, що вони не залишили нікого байдужим, а здобуті знан¬ня збагатять ваші душі, піднімуть інтелект, розкриють глибини таїни слова. Бо і Л. Баранович і І. Мазепа-Ко¬лядинський, без сумніву, справжні патріоти свого наро¬ду, України, їм не байдужа її доля, тому кожен з них пропонує свій шлях її становлення як незалежної дер¬жави, бо вона у нас одна.
Музична пауза. Лунає пісня «Одна Батьківщина і двох не буває» (слова М. Бакая, музика і виконання П. Дворського).
Домашнє завдання.