Розділові знаки при звертаннях

У поезії відчутні риси барокової поезії та риси кла¬сицизму.

Учень-дослідник. Мова автора відіграє важливу роль у творі як засіб типізації та індивідуалізації. Насиченість поезії художніми засобами та стилістичними фігурами на¬дає їй неповторного колориту. Найяскравіша метафора «світ закурився» підкреслює неспокій у серці автора, люди сильно согрішили.

Учень-літературознавець. Лазар (Лука) Баранович, без сумніву, — справжній патріот своєї Батькі¬вщини, йому не байдужа ЇЇ доля, бо це і його доля. Доречно використані звертання підкреслюють основ¬ну думку твору. Автор три рази звертається з благаль¬ними просьбами до Бога, до Бога-Пана, до людей, простих смертних схаменутися, повернутися облич¬чям до Всевишнього, бо лише він допоможе у скрут¬ну хвилину.

Учитель. Тематично та ідейно перекликається з цією поезією й інша, яка також буде об'єктом дослід¬ження на нашому уроці. Це поезія Івана Мазепи-Колядинського «Дума». Про автора як митця слова роз¬повість представник групи біографів.

Учень-біограф.

Іван Степанович Мазепа-Колядинський (1644-1709) — гетьман України в 1687-1709 р. р. Постать в українській історії цікава й суперечлива. Талановитий політик, мудрий правитель, який дбав про розквіт економіки й культури Ук¬раїни, про захист її прав як суверенної держави, блискуче освічена людина. Він походив з українського православного шляхетського роду. Одержав освіту в Києво-Могилянській колегії, вчився також в єзуїтській колегії (ймовірно у Вар¬шаві або Полоцьку), відвідав Францію, Голландію, Італію, Німеччину. І. С. Мазепа-Колядинський мав неабиякі літера¬турні здібності, про що свідчить, зокрема, його листування з похресницею Мотрею Кочубеївною. Романтична історія їхнього кохання лягла в основу творів Вольтера, Дж. Байро¬на, Б. Лепкого, О. Пушкіна. Крім того, перу цього автора на¬лежить пісня «Ой горе, горе чайці-небозі», поезія «Дума», яку В. Л. Кочубей та І. Іскра додали до свого доносу на геть¬мана Петру І.

Учень-декламатор (виразно читає поезію І. Мазепи-Колядинського «Дума»).

Бесіда:

- Яка головна думка поезії?

- Який пафос притаманний цьому ліричному твору?

- Чи є спільні й відмінні риси у змалюванні того¬часної дійсності удвох аналізованих на сьогоднішньо¬му уроці поезіях?

- Чим захоплює ця поезія, написана у такі далекі .від нас часи?

- Яка роль звертань у цьому творі?

Учень-літературознавець. Лінгвістичний аналіз поезії.

Поезії притаманний індивідуальний стиль автора, ідіо¬лект. За словником літературознавчих термінів:

Ідіолект — індивідуальне мовлення, що пояснюєть¬ся місцем проживання, віком, фахом, соціальним станом, загальним рівнем культури людини.

Автор намагається з'ясувати, чому така нещаслива доля в України:

Нема єдності:

А не в один гуж тягнуть,