Розділові знаки при звертаннях

початок твору — звертання до Бога зжалитися над Ук¬раїною, яка так страждає через людські гріхи: «Це за гріхи Бог на всіх нас озлився!.. Скрізь недовіра і всі на сторожі. Своєї тіні жахаються люди»;

основна частина поезії — звертання до людей, просьба-благання схаменутися, повернутися обличчям до Бога, споку¬тувати свої гріхи: «Бог... од вас не буде лиця одвертати», а, навпаки, допоможе Україні, яка гине в морі крові, у січі;

закінчення твору — знову звертання до Бога з прохан¬ням дати спокою, бо «так хочем того по довгому бою!»

Наявні чіткі риси барокового стилю.

Усний вибірковий диктант

Завдання: назвати звертання, використані автором у поезії, схарактеризувати їх, пояснити пунктограми.

Учні-мовознавці називають звертання — Боже, люди, Боже, Боже, Пане. Усі вони непоширені, виражені імен¬никами у кличному відмінку, називають особу, до якої звернене мовлення, відокремлюються комами — однією, бо стоять на початку речення («Боже»), і двома комами, бо стоять у середині речення («люди» і «Пане»).

Диктант-пояснення

Завдання: прокоментувати розділові знаки, зробити синтаксичний розбір речень (вибіркових лексій), накрес¬лити схеми.(1) Пожалься, Боже, що світ закурився,

Це за гріхи Бог на всіх нас озлився.

(2) Боже, дай людям святу твою згоду

і по негоді подай нам погоду.

(3) Боже, дай згоди святої Вкраїні,

Хай Україна в січі не гине!

Методичний коментар. Після синтаксичного ана¬лізу речень учень-дослідник характеризує дані лексії (одиниці читання), застосовуючи фрагментарний струк¬турально-семіотичний підхід аналізу літературного тво¬ру, запропонований Р. Бартом. У кожній лексії відшукує¬мо конотації (вторинне значення) — асоціації чи реляції (тлумачення). Як у сповільненому кадрі аналізується вис¬ловлена автором думка (певна лексія). Таким чином, ут¬ворюється асоціативне поле значень (контекст)т яке є на¬слідком читацької інтерпретації.

Учень-дослідник.

Лексія 1. Відчутна складність ситуації: гнів Бога на людей за їхні гріхи, за їхню гординю. А це найжахливіше. Та цьому можна зарадити — покаятися, Всевишній про¬щає гріхи тим, хто кається. Ліричний герой, який є уособ¬ленням автора твору, просить Бога від імені всіх чесних людей зжалитися над ними: «Пожалься, Боже... «І сам же виправдовується, чому Всевишній немилосердний до них, бо «за гріхи Бог на всіх нас озлився».

Лексія 2. Зі словом «Боже» на устах люди окрилені, бо вірять у правильність свого звернення, вірять у милосердність Бога, його щиру допомогу у лиху годину. На¬стане, врешті, той час, коли він по «негоді дасть пого¬ду». Цього з надією та сподіванням чекають люди.

Лексія 3. Благальна молитва допомогти дорогій Україні вижити, стати на ноги, щоб вона вийшла з жорстокої битви переможицею. Лише з його святого благословіння запанує згода між людьми, зникнуть жорстокість, заздрість, горди¬ня. І люди заживуть щасливо, і розквітатиме Україна.