Інфляція: стан, причини, наслідки

Час покаже, які наслідки для економіки Украiни принесуть нові антиiнфляцiйнi заходи.

Висновки

Інфляція є макроекономічним явищем, оскільки і причини його виникнення і наслідки пов’язані зі змінами, що стосуються загальної економічної рівноваги. Найпоширенішим є розуміння інфляції як такої ситуації в економіці, за якої кількість грошей в обігу перевищує потребу в них, зумовлену грошовою оцін¬кою товарної маси. Наслідком такої невідповідності грошової маси сукупній ціні товарів є знецінення гро¬шової одиниці й загальне підвищення цін на това¬ри та послуги.

За критерієм річної відсоткової зміни загального рівня цін розрізняють помірну, галопуючу і гіперінфляцію. За причинами виникнення розрізняють інфляцію попиту та витрат. Інфляція попиту існує за раптової зміни споживчих, державних чи інвестиційних витрат. Інфляцію витрат спричиняє подорожчання виробничих ресурсів і скорочення виробничих можливостей.

Розрізняють передбачувану і непередбачувану інфляцію. Передбачувана, тобто така, до якої пристосовуються, має незначні економічні наслідки (втрати), що зводяться до “витрат меню” та “витрат зношеного взуття”. Типовим засобом до пристосування до не передбачуваної інфляції є укладання угод з урахуванням зміни цін. Не передбачувана інфляція має значні макроекономічні наслідки (втрати): перерозподіл доходів, стягнення інфляційного податку, зменшення реальних податкових надходжень, втрата зацікавленості у інвестиціях і втрата цінами їхньої ролі природних регуляторів ринку.

Кейнсіанське пояснення інфляції пов’язує зростання цін із надмірним попитом. Перевищення сукупним попитом природного рівня, що має місце у період економічного піднесення, визначається як “розрив інфляції”.

Пояснення інфляції у зв’язку з безробіттям є особливістю моделі кривої Філліпса. Це пояснення близьке до кейнсіанського, оскільки спирається на факт різної еластичності цін (їх здатності до зростання) до і після досягнення природного рівня безробіття. Крива Філліпса у її класичному вигляді ілюструє обернений зв’язок між безробіттям та інфляцією: . У реальних економіках другої половини ХХ ст.. цей зв’язок існував не завжди.

Монетаристське пояснення інфляції акцентує увагу на грошових чинниках. Формула, що відображає зміст цього пояснення, є такою: . Будучи трансформованою, вона набуває вигляду . Економічний зміст останнього рівняння – визначення інфляції з урахуванням відносного (визначеного у % до ВВП) розміру дефіциту бюджету та швидкості обігу грошей. І перша ( ) і друга ( ) формули є теоретичним обґрунтуванням застереження проти активних дій уряду у грошовій та фінансових сферах, оскільки такі дії можуть спричинити інфляцію.

Точно виміряти відкриту цінову інфля¬цію можна за допомогою індексу цін за певний період — рік, квартал, місяць. На практиці може розраховуватися багато різних індексів цін. Проте для вимірювання інфляції найчастіше засто¬совується три їх види: індекс цін споживчих товарів (індекс споживчих цін); індекс цін на засоби виробництва (індекс цін виробників); індекс цін ВВП, або дефлятор ВВП.

Найчастіше інфляція вимірюється за допомогою індексу цін, що відображає відношення між сукупною ціною певного набору товарів і послуг, що називається ринковим кошиком, для даного періоду і сукупною ціною ідентичної або подібної групи товарів і послуг у базовому періоді.Інфляція, особливо коли вона досягла рівня галопуючої або гіперінфляції, негативно відбивається на всіх сторонах суспільного життя. Вона передусім виявляється в знеціненні заощаджень, відставанні зростання доходів від цін, зменшенні купівельної спроможності населення, зниженні мотивації до трудової та підприємницької діяльності, гальмуванні технічного прогресу, підриває управлінський механізм усього народного господарства.

Щодо України, то можна сказати, що найбільш істотним негативним явищем в економіці на етапі її ринкового реформування виявилась інфляція. Той факт, що за даними Світового банку, рівень інфляції в другій половині 1993 року був найбільшим у світі, говорить сам за себе. Причиною цього можна назвати те, що в той час проводилась помилкова економічна політика, що фактично мала не антиінфляційний, а проiнфляцiйний вплив на економічну систему країни.

Саме від реалізації цих та інших заходів залежить успішний розвиток тієї чи іншої країни та її інтеграції в світове суспільство в якості рівноправного члена.