Інфляція: стан, причини, наслідки

Цей зв'язок має надзвичайне значення на ринку капіталів, де кредитори (позикодавці) та позичальни¬ки (отримувачі позик) укладають угоди, в яких зазна¬чаються фіксовані суми платежів у гривнях. Якщо, наприклад, підприємство продає облігації з двадцятип'ятирічним строком погашення і 10-процентною но¬мінальною ставкою, то реальна процентна ставка за¬лежить від рівня інфляції впродовж 25 років. Укла¬даючи угоду, кредитор і позичальник виходять зі своїх власних сподівань стосовно рівня інфляції. Ці споді¬вання можуть бути близькими до фактичних еконо¬мічних реалій, але можуть виявитись і помилковими. І тоді одна зі сторін втрачає, інша — виграє. Враху¬вання інфляції дуже важливе при здійсненні іпотеч¬них кредитів, які видаються строком на 25—35 років під фіксовані процентні ставки.

Надзвичайно відчутні помилки в інфляційних спо¬діваннях при здійсненні інвестицій у житлове будів¬ництво. Наведемо гіпотетичний приклад. Нехай сім'я купує квартиру за рахунок іпотечного кредиту, який видається на ЗО років. Процентна іпотечна ставка ста¬новить 6 % річних. Якщо, наприклад, позичальник (одер¬жувач іпотечної позики) очікує середньорічні темпи інфляції впродовж ЗО років на рівні 4 %, фактична вартість кредиту становитиме 2 % (6 % - 4 %), за умо¬ви, що його очікування виправдались. Якщо ж фактич¬ний рівень інфляції виявиться меншим (нехай Р = 2 %), то фактична вартість кредиту виявиться дорожчою. Вона становитиме 4 % (6 % - 2 %). Позичальник по¬трапляє в гіршу ситуацію. Якщо ж рівень інфляції буде вищим очікуваного (8 % середньорічний темп за ЗО років), то реальна процентна ставка буде від'ємною (6 % - 8 %) і становитиме -2 %. Така ситуація для по¬зичальника є кращою, а для кредитора — гіршою.Саме невизначеність (непевність) стосовно рівня інфляції у довгостроковому періоді спричинила появу нового фінансово-кредитного інструмента — іпотеч¬ного кредиту з регульованою процентною ставкою. Цей інструмент покликаний щорічно (або з іншою періодичністю) коригувати проценти за довгостроко¬вими позиками залежно від рівня процентів, за корот¬костроковими позиками, що знижує вплив інфляційних чинників на вартість довгострокового кредиту для фінансування житлового будівництва.

Використання іпотечного кредиту з регульованою процентною ставкою зменшує можливість мати великі капітальні доходи (або збитки) від нерухомого майна, що посилює стабілізаційні процеси в економіці й у такому аспекті може розглядатись як засіб адаптації (пристосування) економічних суб'єктів до вразливих умов з метою мінімізації збитків.

У найзагальнішому вигляді коригування номіналь¬них доходів з урахуванням інфляції здійснюється за допомогою рівняння Фішера (7):

i = r + (7)

де і — номінальна процентна ставка;

r — реальна процентна ставка;

— очікуваний рівень інфляції.

Інфляція впливає на тільки на боргові стосунки та¬ких суб'єктів як домогосподарства, банківський сектор, підприємницький і фінансовий сектор, а й на боргові стосунки держави з домогосподарствами та підприєм¬ницьким сектором (державний внутрішній борг) та міждержавні боргові стосунки (зовнішній державний борг). Отже, наступний зв'язок, який ми розглянемо, інфляція і державний борг.

Причини обмежених можливостей знецінення державного боргу в сучасних умовах:

• зростання частки короткострокових боргових зо¬бов'язань держави;

• зростання ступеня чутливості (коефіцієнта елас¬тичності) реагування величини процентної ставки на рівень інфляції;

• надання довго- і середньострокових кредитів не в повному обсязі відразу, а траншами, що також дає можливості враховувати вплив інфляційних процесів на ціну позики.

Отже, ми розглянули вплив інфляції на довгостро¬кові позики. Перейдемо до розгляду впливу інфляції на угоди, що визначають рівень заробітної плати.

Інфляція і заробітна плата