Україна в міжнародній торгівлі діамантами і ювелірними виробами: оптимізація шляхів розвитку

Отже, відсутність доступу до сировини і капіталу на її придбання є очевидною проблемою заводу. Але й відсутність чіткої, економічно обгрунтованої, виваженої стратегії розвитку заводу теж очевидна. Ніяких аргументів проти спроби встановити нові контакти з постачальниками крім „звикли працювати на якутських алмазах, тому що вони більш якісні”[14] вітчизняні гранильники не дають. Це не є достатнім обгрунтуванням такої пасивної позиції в умовах жорсткого конкурентного і динамічного ринку. На нашу думку, необхідне створення державної програми, що включає в якості органічної складової частини програму зміни стратегії підприємств діамантового та ювелірного виробництва на зовнішніх ринках.Прикладом успішної економічной політики є політика Таїланду, завдяки якій країна ввійшла у число ведучих світових виробників і експортерів кольорових дорогоцінних каменів і ювелірних прикрас. Як відомо, економічна криза кінця 90-х років почався в Азії. Здавалося б, у ті часи не могло йти мови про інвестиції. Однак деякі компанії не побоялися вкладати кошти в ювелірну промисловість Таїланду і сьогодні виявилися у великому виграші. Тайцям, що славиться своєю працьовитістю і діловими якостями, удалося переломити негативні тенденції. Ювелірна галузь країни, одна з головних складових економіки, не понесла і мінімального збитку. Керівництво країни всіляко підтримує ювелірів. Для досягнення планованих обсягів експорту Департамент по розвитку експорту прибігає до послуг професійних фахівців в області ринкової економіки, що займаються пошуком і освоєнням нових ринків. Міністерство науки, технологій і навколишнього розробляє міри, спрямовані на підвищення конкурентноздатності тайських товарів, вироблених на експорт. У цьому зв'язку міністерство планує підтримати створення "техноцентра", де дослідники і бізнесмени могли б упроваджувати наукові розробки в практику. У цієї ж цілях багато уваги приділяється підвищенню рівня кваліфікації робочої сили, упровадженню нових технологій. Бажання Таїланду залучити інвесторів у промисловість, у тому числі ювелірну, привело до зниження ввізних пошлин на устаткування і сировину, були спрощені формальності при оформленні експортних і імпортних угод, створені промислові зони і знижені податки. Це робилося також і для того, щоб і тайські, і іноземні компанії могли працювати в умовах економічної політики "відкритих дверей". Примітно, що в Таїланді немає багатих запасів ювелірної сировини. На його території маються великі поклади рубінів і сапфірів, а також невелике родовище срібла. Тайські рубіни деякі фахівці вважають кращими у світі Саме завдяки сіамським рубінам Таїланд завоював репутацію "землі коштовностей Сходу". У число 10-ти ведучих товарів таїландського імпорту входять срібло в злитках, золото й алмази, життєво необхідні для виробництва прикрас. У Таїланду сапфіри і рубіни проходять шлях від видобутку й огранювання до перетворення у вишукану прикрасу, у дизайні якого явно просліджуються риси, традиційні для древнього ювелірного мистецтва Сіаму. Кілька років назад таїландські ювеліри стали займатися обробкою алмазів. При відсутності власної сировини Таїланд у найкоротший термін перетворився в один з ведучих світових центрів по виробництву діамантів, і найбільший у Південно-Східній Азії. Ювелірам добре відома нова форма огранювання "Банкок". Два роки тому в країні відкрилася алмазна біржа. Після цього Банкок стали називати азіатським Антверпеном. Ювелірна промисловість Таїланду має експортно-імпортну орієнтацію. Більшість каменів, оброблених у країні, експортується в країни Далекого Сходу. Для підвищення ефективності галузі уряд скасував увізні мита на сировинні матеріали. Експортні мита також відсутні. Податок на додаткову вартість складає 7%. Для залучення іноземних покупців було прийняте рішення відшкодовувати їм ПДВ при покупці коштовностей.[18]

2.2 . Значення ЗЕД для Вінницького алмазно-ювелірний заводу "Кристал"

Всі алмазопереробні заводи в світі зорієнтовані, насамперед, на експорт. При експорті немає податку на додаткову вартість. Існує взаємозв'язок між ювелірною і гранувальною справою. Якщо хтось займається огранюванням і в нього ж є ювелірне виробництво, додана вартість значно збільшується. І подібного роду процеси у світі вже йдуть, є досить яскраві приклади такого об'єднання. В Україні, оскільки немає проблем із ПДВ, цей ланцюжок - огранювання і ювелірна справа - може замкнутися значно швидше. Ювелірна справа Україні розвинена не менш гранувальної, тому для тих бізнесменів, що захочуть мати подібний повний цикл, Україна дуже зручна країна (для цього треба піддавати корінним змінам законодавство).Українська діамантова галузь представлена двома гранувальними підприємствами - у Вінниці й у Києві, які були частиною так званої косигінскої програми розвитку алмазно-діамантової промисловості СРСР, що передбачала будівництво 7 заводів по обробці діамантів з якутської сировини. Відповідно до задуму авторів програми, вінницький "Кристал" повинний був стати найбільшим у світі підприємством (зараз там працюють понад 1200 фахівців) по огранюванню дрібних і середніх алмазів. На сьогоднішній день потужність заводу може скласти 4% світового гранильного ринку. Свою діяльність завод веде по трьох основних напрямках: виробництво діамантів, виготовлення ювелірної продукції і виробництво оснащення, інструментів і устаткування для гранувальних підприємств. Гранувальне виробництво "Кристала" представлено могутнім цехом, що складається з 27 замкнутих ділянок з повним циклом процесів і операцій обробки алмазів, на яких зайнято сьогодні більш 1000 чоловік. Клас гранивників високо котирується у світі і не поступається бельгійцям та росіянам, що тримають лідерство в переробці великої і середньої алмазної сировини. Простої в роботі "Кристала" загрожують погіршенням економічної ситуації в цілому регіоні, оскільки завод забезпечує більш 20% бюджетних надходжень Вінниці.