Україна в міжнародній торгівлі діамантами і ювелірними виробами: оптимізація шляхів розвитку

Нинішній образ цього специфічного ринку сформувався під впливом наступних факторів: відмова De Beers від від монопольного регулювання ринку природних алмазів; формування і документальне оформлення Кімберлийского процесу (2000-2004 р.).

З кінця 90-х років США стали домінуючим споживачем, і ця тенденція прогресивно наростає (з 30%у 1990 році до 52% у 2004 році), у той час як реалізація на інших споживчих ринках росте слабко. Виникає ризик перетворення ринку одного продавця (яким довгий час була компанія De Beers) у ринок одного гігантського покупця. При цьому, на відміну від всіх інших споживачів, обсяги роздрібної реалізації виробів з діамантами в США ростуть незалежно від реального стану економіки. Приголомшуючий ріст експорту (а, отже, і власного виробництва) спостерігається в Китаї - у 7,8 рази. За останні три роки на світовому ювелірному ринку з'явилися зовсім нові, агресивні учасники, що володіють кваліфікованою, дешевою і практично невичерпною робочою силою і древніми ювелірними традиціями.

У виробництві діамантових виробів спостерігається дві тенденції:

1) перетікання виробництва в країни Південно-Східної Азії з дешевою робочою силою, при цьому центри керування залишаються в основних регіонах споживання (США, Японія, Західна Європа);

2) укрупнення і зрощування компаній для здійснення прямого маркетингу.

Найбільшої країною-імпортером діамантів і ювелірних виробів з ними для Ізраїлю за період січень-травень 2003 року були США, у які направлялося 58,1 відсотка від загального обсягу експорту. На другому місці була Великобританія - 12,7 відсотка, на третьому - Швейцарія (9,7 відсотка).У силу специфіки самого товару, особливостей розвитку і функціонування світового ринку кольорових каменів і лише відносній вірогідності існуючих статистичних даних багато взаємозв’язків і закономірності, виявлених в ході дослідження, визначаються, головним чином, методом експертних оцінок і на сучасному етапі розвитку вітчизняної геммології практично не піддаються ефективній економіко-математичній обробці. І все-таки , навіть при відсутності економіко-математичного інструментарію - важливого засобу в сучасних дослідженнях інших сфер зовнішньоекономічних зв’язків, представляється правомірним стверджувати, що в сукупності практична реалізація вироботаних на цій основі рекомендацій, у змозі підвищити існуючу ефективність українського експорту цієї товарної групи не менш, ніж у 3-4 рази.

ПЕРЕЛІК ЛІТЕРАТУРИ:

1. Постанова КМУ "Про ввезення на митну територію України та вивезення з митної території України алмазів" від 12 березня 2003 р. N 307, Київ

2. Постанова Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 27 липня 1998 р. N 1145 «Про перелiк товарiв критичного iмпорту».

3. Международная торговля драгоценными камнями: Учебное пособие / Ю.Г.Цветков. – М.:Экономист, 2004.-164с.

4. Организация торговли драгоценными камнями: Прикладное пособие / Тесленко В.В. –М.: Инфра, 2000.-100с.

5. Оценка рыночной стоимости ювелирних изделий и драгоценных камней / Дронова Н.Д. –М.: Дело, 2001, -296с.

6. Коммерческая геммология: Учебное пособие / МГГА им. С.Орджиникидзе. – М.,2000.-100с.

7. Експерт, 2003, №22, 16 червня. - С.56.

8. Коммерсант, 01.11.2004

9. Ювелирное обозрение, №4 2002 р.

10. Економічний щотижневик Вірменії 24 - 30 квітня 2003 №15-16 (520)

11. Російська Бізнес-газета, N43, 09.11.2004