Зворотний зв'язок

Україна в міжнародній торгівлі діамантами і ювелірними виробами: оптимізація шляхів розвитку

Ізраїльський гранувальний центр Рамат-Ган спеціалізується на середніх і дрібних діамантах гарної якості: при 8 тис. робітниках і зарплаті $1-2 тис. на місяць виробляється продукції на $3 млрд. у рік. Вартість обробки складає до $30 за карат алмаза. Останнім часом місцеві підприємства відчувають конкурентний тиск з боку виробників Росії й Індії. Найбільшими ізраїльськими гранувальними фірмами є L.I.D, Schachter & Namdar, Alpha Diamond, Lorenzi Diamond, M. Schnitzer.

Після розпаду СРСР на території Росії залишилося тільки 3 з 7 гранувальних заводів системи "Кристал". З тих пір число реальне працюючих підприємств за рахунок створення фірм зі змішаним капіталом збільшилося до 45. [4, с.78]

В Індії від 500 тис. до 750 тис. робітників переробляють найбільшу кількість сирих алмазів - близько 90 млн.карат у рік, що складає більш половини світового виробництва по вартості і 70% по масі. Великі трудові резерви при низькій зарплаті біля $50 на місяць і вартості обробки біля $10 за карат обумовили спеціалізацію індійських гранильників на дрібних і дешевих діамантах. Індійська гранувальна промисловість пережила свого роду бум на початку 80-х років. Основними факторами цього виявилися: незначні інвестиції (більшість гранильників працює вдома чи в примітивних майстернях), інтенсивний характер праці (10-12 годин на добу), використання дитячої праці, традиційні навички в обробці самоцвітів. Найбільш великі фірми: Suraj Diamonds, B.Vijay Kumar, Suashish Diamonds, Everest Gems. Тенденцією останнього років стало швидке нарощування виробничого потенціалу в секторі середніх діамантів на сучасних підприємствах у містечку Сурат.Крім того, виробництво діамантів налагоджене в Таїланді, ПАР, Бразилії, Ботсвані, Гонконгові й інших дрібних центрах огранювання.

Міжнародні експерти думають, що у виробництві діамантів спостерігається загальносвітова тенденція переливу виробничих потужностей з північно-заходу (европейско-североамериканкая зона) через стик Європи й Азії (Ізраїль, СНД) на південний схід, у країни з дешевою робочою силою (Індія, Таїланд, Філіппіни, Малайзия, В'єтнам). При цьому історичні центри виробництва діамантів набувають нового значення як організатори виробничо-збутового комплексу.

Так, у листопаді 1994 року в 15-ти км від Банкока з ініціативи ведучих представників ювелірної галузі країни був створений Гемополис (Gemopolіs) - місто кольорових дорогоцінних каменів. Для Таїланду він став символом необмежених можливостей своїх ювелірів. Журналісти негайно стали порівнювати його з "алмазною милею" Антверпена. Навряд чи таке порівняння можна вважати правомірним. Гемополіс - це велике місто з розвитий інфраструктурою, де продаються "тайський эксклюзив" - сапфіри і рубіни. Цей величезний ювелірний центр був створений з метою перетворення Таїланду в одноособового регіонального лідера в області ювелірного виробництва і торгівлі. Подібний центр - єдиний не тільки в Південно-Східній Азії, але й у світі. Власне кажучи Гемополіс - це вільна економічна зона, подібна тим, що створюються зараз в Індії і Китаї. Як показує практика, створення таких зон є могутнім стимулом для розвитку ювелірної галузі. Крім експортно-імпортних компаній у Гемополісі працюють 20 великих фабрик, що забезпечують близько 30% експорту. Ще 40 будуть введені в дію у найближчому майбутньому. На території Гемополіса знаходяться новий торговий і виставочний центр (Exhіbіtіon and Trade Center), Біржа кольорових дорогоцінних каменів і Алмазна біржа. Друга стадія розвитку Гемополіса передбачає відкриття 240 більш дрібних підприємств, що крім ювелірних виробів будуть робити устаткування для ювелірної промисловості й устакування. При остаточному введенні в лад на території міста будуть працювати більш 300 великих виробників, 5 тис. ремісників, 700 тис. гранильників, що, за попередніми оцінками фахівців, забезпечать проведення експортних операцій на суму більш $ 1,5 млрд.[15]

Компактність гранувального виробництва дозволяє досить швидко впроваджувати виробничі інновації. Так, за останнє п'ятиліття знайшли широке застосування комп'ютерні системи оптимізації виходу придатного продукту, оптоелектронні системи контролю за обробкою, лазерні розпилювальні машини, роботи для огранювання дрібних алмазів. Оскільки вартість робочої сили росте по усьому світі (особливо в Росії й Індії), починаються зусилля знизити витрати виробництва за допомогою нових розробок.[4, с.80]

Ювелірні виробники

У свій час маркетингові зусилля De Beers кардинально змінили коло споживачів ювелірних виробів з діамантами: діаманти стали бажані і доступні багатомільйонним шарам середнього класу, що інтенсивно формувався після другої світової війни. Та все ж ювелірні вироби з діамантами не є товаром у загальноприйнятому значенні цього слова, а служать упредметненим символом любові, вірності, сімейних цінностей, життєвого успіху.

Ринок ювелірних виробів з діамантами поділяється на два непересічних сегменти:


Реферати!

У нас ви зможете знайти і ознайомитися з рефератами на будь-яку тему.







Не знайшли потрібний реферат ?

Замовте написання реферату на потрібну Вам тему

Замовити реферат