Акушерство як наука

• якщо відчуваєте, що хвора вас не зрозуміла, повторіть сказане та уточніть, чи є запитання;

• на закінчення розмови переконайтеся, що у хворої не залишилось невирішених проблем на даний момент.

Під час спілкування з пацієнтами медична сестра зустрічається з людьми, що мають різні типи психіки, тому поведінкові реакції можуть бути різними. Хвороба - завжди екстремальний стан для людини, медсестра повинна це враховувати і бути готовою до того, що не всі пацієнти однаково реагують на ситуацію. Можливі варіанти:

1. Впевнений індивід. Не лякається проблем, зустрічає їх віч-на-віч, здатна до адекватної оці-нки ситуації, до боротьби з хворобою.

2. Пасивний індивід. Намагається втекти від вирішення проблеми, дозволяє іншим вирішу-вати за себе, невпевнена в собі.

3. Агресивний індивід. Розглядає власні права як вищі стосовно прав оточуючих, робить вибір за себе і за інших, намагається досягти мети, часто за рахунок інших. Поведінка ворожа, нападає на інших, проте за цим інколи ховається невпевненість у собі, страх зустрітися з проб-лемою і розв'язати її.

Медична сестра повинна знайти підхід до кожної пацієнтки індивідуально, залежно від її реакції. При зустрічі із невпевненою в собі пацієнткою вся поведінка медсестри повинна бути спрямована на соціальну підтримку - вербальну та невербальну. Вербальна підтримка полягає у заохоченні всіх починань пацієнтки, спрямованих на боротьбу з хворобою. За кожне зусилля, за кожен крок до видужання хвору потрібно похвалити. Якщо йдеться про роділлю, найважливішим завданням медичної сестри є зняття психо-емоційного напруження, страху перед пологами. Невербальна підтримка — дотик, посмішка, кивок голови.

Не варто вважати, що впевнений у собі пацієнт спроможний сам дати раду із своїми проблемами. Людина, яка не скаржиться і не вимагає до себе особливої уваги, також потребує підтримки медичного персоналу, заохочення та добрих слів.

Найважче працювати з агресивними пацієнтами. При контакті з такими хворими медсестра повинна пам'ятати, що не слід сприймати агресивність пацієнтки як особисту образу. При виконанні професійних обов'язків навіть неприємні нам особисто люди повинні бути в першу чергу пацієнтами, тобто людьми, які страждають, і через те можуть бути нестриманими, говорити і чинити неприйнятні для інших речі. Якщо хвора вас образила, поводилася агресивно, слід заспокоїтися, глибоко вдихнути, порахувати до десяти. Якщо медсестра відчуває, що може не стриматися і сказати щось неприємне у відповідь, краще вийти з кімнати, випити води, розповісти про інцидент колезі, лікареві, з яким ви працюєте. За будь-яких обставин необхідно подолати в собі почуття особистої неприязні до пацієнтки, знайти сили спокійно, стримано поговорити з хворою, запевнити її в тому, що медсестра все одно виконуватиме свої професійні обов'язки щодо неї так само ретельно, як і раніше.

Робота середнього медпрацівника на різних ділянках висуває відповідні вимоги до його кваліфікації і разом з тим має певні особливості щодо деонтологічних вимог.

Особливості деонтології при роботі в жіночій консультаціїМедична сестра жіночої консультації працює з вагітною жінкоюз ранніх термінів вагітності до пологів, а також у пізньому післяпологовому періоді. Іноді жінка хоче перервати вагітність, звертається за направленням на штучний аборт. У такому випадку лікар разом з медсестрою повинні вжити усіх засобів, щоб переконати жінку у необхідності зберегти вагітність, пояснити згубний вплив аборту на організм та репродуктивну функцію. Якщо жінка вирішила виношувати вагітність, її слід поставити на облік та пояснити важливість регулярного відвідування консультації, вчасного обстеження.

Часто жінок турбує страх перед можливими ускладненнями вагітності та пологів. Використовуючи величезну психотерапевтичну силу слова, медичні працівники повинні керувати емоційним станом вагітної, усуваючи нервове напруження та негативні емоції.

Особливо відповідальним є проведення психопрофілактичної підготовки вагітних до пологів. Завдання такої підготовки — зняти психічну напругу і страх перед пологами, сформувати у корі головного мозку позитивну домінанту пологів, переконати жінку у сприятливому закінченні пологів для матері і малюка. Такі заняття мають бути не просто інформацією про перебіг пологів та поведінку роділлі під час першого, другого та третього періодів, але й нести лікувальне психотерапевтичне навантаження, тому медичний працівник, котрий проводить їх, повинен не лише бездоганно володіти матеріалом, але й бути доброзичливою, чуйною людиною.