Акушерство як наука

Єлисаветграді (нині Кіровоград) відкрито першу в Україні медичну школу.

Одна з перших вищих шкіл Східної Європи - Києво-Мо-гилянська Академія, її ректор Феофан Прокопович, більш знаний як філософ та богослов, написав дисертацію з «фізіології» про причину нетлінності тіл печерських святих.

Проте здобути вищу медичну освіту у ті часи можна було лише за кордоном. І тому син полтавського священика Нестор Максимович Максимович-Амбодик (1744-1812) їде 1770 року до Страсбурзького університету і навчається там коштом «голіцинсь-кої» стипендії. Фундаторка цієї стипендії, княгиня Катерина-Смарагда Голіцина (1720-1761) за життя страждала на «делікатну жіночу неміч» і побажала позбавити інших жінок від таких страждань. Вона залишила великий спадок, на відсотки від якого здобули освіту в Страсбурзі, «славному своїм акушерством», Нестор Максимович, основоположник наукового акушерства і автор першого підручника російською мовою «Мистецтво спо-вивання», Олександр Шумлянський (1748-1795), що захистив у Страсбурзькому університеті дисертацію, присвячену тонкій будові нирки (капсула Шумлянського-Боумена), а далі працював «градським акушером» у Москві і помер у бідності, хоч заслуги його вже визнала вся Європа, а Париж вшанував титулом «члена-кореспондента», відомі лікарі та науковці І. Руцький, М. Тереховський, С. Леонтович. У Лейдені (1780) захистив дисертацію на акушерську тему «Про переваги симфізеотомії перед кесаревим розтином» майбутній славетний епідеміолог, уродженець села Янівка Чернігівської губернії Данило Самойлович.

На початку XIX століття відкриваються державні лікарні у Полтаві, Кременчуці

та інших губернських та повітових містах. У них поряд з лікарями працювали фельд-

шери, до допоміжної роботи залучали жінок, які не мали спеціальної освіти. У 1803 році

у Києві відкрито перші пологові ліжка, які обслуговувала освічена акушерка.

У 1805 році відкрився університет у Харкові. Акушерська клініка на 4 ліжка бу-

ла там створена у 1829 році. Лише 1862 року, коли кафедру акушерства та гінекології

посів Іван Павлович Лазаревич, клініка була розширена до 25 ліжок. Блискучий хі-

рург І.П. Лазаревич зробив першу в Росії оваріотомію. На Лондонській виставці 1873 р.

за створення «Атласу гінекологічних та акушерських інструментів» і прямих акуше-

рських щипців, які стали відомі в Європі як «російські щипці», професор Лазаревич був

нагороджений золотою медаллю.

У 1842 році при Кирилівських богадільнях у Києві створено першу фельдшерську

школу.

Важливою віхою у розвитку сестринської справи стала Кримська війна (1853-1856).

Ідея залучення сестер милосердя до допомоги пораненим належить видатному вченому

М.І. Пирогову і ним же була реалізована. Роль жінок у догляді за хворими одержала незапе-

речне визнання. Після війни почалась професійна підготовка медичних сестер для догляду