Акушерство як наука

Акушерство як наука

ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ АКУШЕРСТВА

МЕДИЧНА ДЕОНТОЛОГІЯ ТА ОСОБЛИВОСТІ

СПІЛКУВАННЯ З ВАГІТНИМИ

Акушерство (від франц. ассоисhеr — народжувати) — галузь клінічної медицини, що розглядає фізіологічні та патологічні процеси, пов'язані з вагітністю, пологами та післяпологовим періодом, а також методи діагностики, лікування та профілактики ускладнень вагітності та пологів.

Акушерство - одна з найдавніших медичних дисциплін. У давні часи жінки народжували без допомоги або з допомогою однієї із старших жінок у родині. На подальших етапах розвитку суспільства з'явились люди, що почали займатись лікуванням хворих професійно. Акушерська допомога перебувала тоді виключно у руках жінок-акушерок (повитух). Медичні знання у них були примітивними, проте деонтологічні принципи - досить високими: варто лише згадати, що, за біблійними свідченнями, баби-сповитухи Шіфра і Пуа відмовилися виконати наказ царя Ірода вбивати усіх новонароджених хлопчиків (Кн. Вихід, 1).

Подальше вдосконалювання знарядь праці призвело до вдосконалювання людини й людського суспільства. Приручення диких тварин і перехід до пастухування привели до домінуючого положення в родині чоловіка - матріархат змінився патріархатом. При постій-ному спілкуванні із тваринами пастухові доводилося надавати їм хірургічну допомогу у ви-падках травми, лікувати рани, які приручені тварини отримували при нападі диких звірів. Пастухові доводилося надавати допомогу тваринам й у випадках важких пологів. Досвід, отриманий первісним пастухом по лікуванню тварин, із часом був перенесений ним і на людей. Це обставина й призвела до виникнення лікування в первісному суспільстві. До цього часу, видимо, належить й придбання перших знань по анатомії (при забої тварин).

М. Ю. Лахтін наводить наступну витримку із книги Р. Фелькіна (R. Felkin), опублікова-ної в Марбурзі в 1885 р., з описом операції кесаріва розтину, що спостерігалася мандрівни-ком у негритянській родині Центральної Африки (варто повторитися, що деякі племена й дотепер живуть за законами первіснообщинного ладу): «20-ти літня жінка, вперше наро-джуюча, зовсім гола, лежала на трохи нахиленій дошці, узголів'ї якої впиралося в стіну ха-тини. Під впливом бананового вина вона перебувала в напівсонному стані. До свого ложа вона була прив'язана трьома пов'язками. Оператор з ножем у руках стояв з лівої сторони, один з його помічників тримав ноги в колінах, інший фіксував нижню частину живота. Ви-мивши свої руки й нижню частину живота тієї, що оперується спочатку банановим вином, а потім водою, оператор, видавши голосний лемент, що підхопила юрба, що зібралася нав-коло хатини, провів по середній лінії живота розріз від лобкового зчленування майже до самого пупка. Цим розрізом він розсік як черевні стінки, так і саму матку; один асистент припік з великим мистецтвом розпеченим залізом місця, що кровоточать, інший розсунув краї рани, щоб дати хірургові можливість витягти з порожнини матки дитину. Видаливши через розріз тим часом плаценту, що відділилася й згортки, що утворилися, крові, опера-тор при сприянні своїх помічників підсунув хвору до краю операційного стола й повернув її на бік таким чином, щоб із черевної порожнини могла витекти вся рідина. Тільки після всього цього були з'єднані краї черевних покривів за допомогою семи тонких добре відпо-лірованих цвяшків. Останні були обмотані міцними нитками. На рану була накладена пас-та, що була приготовлена ретельним розжовуванням двох якихось корінців і випльовувань пульпи, що вийшла, у горщик; поверх пасти був накладений нагрітий банановий аркуш і все це укріплено за допомогою свого роду бандажа».

Відомими у час рабовласницького ладу пам'ятниками медичної літератури є різні єгипетські папіруси, у тому числі-"гінекологічний папірус" з Кахуна (XXX століття до н.е. ), китайські ієрогліфічні рукописи (XXVІІ століття до н.е.), вавилонські клинописні записи (XXІІ століття до н.е. )) індійська книга "Аюрведа" ("Знання життя") у декількох редакціях (ІX-ІІІ століття до н. е.).

На тлі загального розвитку людського суспільства у зв'язку з розвитком наук й, зокрема , загальної медицини одержує подальший розвиток й акушерство. Уперше виникають питання про причину важких пологів і з'являються раціональні прийоми для пологів. У різних народів древнього світу пізнання в акушерстві були різні, звідси різні й характер допомоги. Так, у єгиптян, євреїв і китайців акушерська допомога перебувала цілком у руках жінок (повитух). Із древніх часів у китайців надовго зберігалася традиція проводити пологи в сидячому положенні. У древніх єгиптян існував особливий стан жінок, що робили посібник породіллям. Які були їхні знання, можна судити по тому, як вони діагностували вагітність. Щоб довідатися, чи вагітна жінка, їй давали напій, приготовлений з особливої трави (буду-ду-ка), і молока жінки, що народила хлопчика. Якщо цей напій викликав блювання, значить жінка вагітна, у протилежному випадку вагітність була відсутня.Досить своєрідним методом визначалася й стать майбутньої дитини. Для цього брали зерна ячменя й пшениці, змочували їх сечею вагітної жінки й стежили за проростанням насінь. Якщо першої проростала пшениця, то пророкували, що буде дівчинка, якщо ячмінь - хлопчик. Якщо народжена дитина була дуже криклива (причини не дошукувалися), то для заспокоєння йому давали суміш із насінь маку й мишачого калу.