Основи медичної генетики. Спадкові захворювання дитини. Принципи діагностики та диспансеризації. Медико-генетична консультація: принципи роботи

2. Генеалогічний аналіз, який не потребує великих затрат, однак передбачає добре знання родоводу і вміння лікаря на основі законів успадкування встановити ризик захворювання в сім’ї пробанда (особи, стосовно якої проводиться медико-генетичне консультування). Умови об’єктивного висновку – наявність 3-4 поколінь в генеалогічному дереві, виявлення патології по горизонталі. Суть генеалогічного методу зводиться до з’ясування родинних зв’язків і виявлення ознаки або самого захворювання серед батьків, сібсів (братів і сестер) та інших родичів пробанда. Виділяють два етапи дослідження: складання родоводу і генеалогічний аналіз. Складаючи родовід, проводять індивідуальне опитування і обстеження батьків та інших прямих родичів дитини. Складання родоводу, або генеалогічного дерева, проводять із урахуванням усіх членів по материнській і батьківській лініях пробанда. Рекомендується звертати увагу на всі ймовірні чинники, які можуть мати відношення до захворювання як пробанда, так і будь-якого зі споріднених осіб:

- репродуктивний анамнез (перелік усіх вагітностей і їх наслідків) з урахуванням ймовірної можливості близької спорідненості шлюбу;

- соматична та інфекційна (в тому числі венерична) патологія, особливо хвороби, перенесені під час вагітності;

- контакт з екзогенними шкідливими чинниками до і під час вагітності (іонізуюче випромінюівання, токсичні хімічні речовини, тривале лікування сильнодіючими медикаментами);

- національна та вікова структура сім’ї, в тому числі і батьків у період народження дітей і при появі ознак захворювання;

- соціальні і побутові умови та шкідливі звички.

Розпочинають складати родовід із центру листка. Символ пробанда поміщають посередині і помічають стрілкою. Представники одного покоління в межах родоводу розміщуються на одному горизонтальному рівні. Аналізуючи генеалогічні відомості потрібно звертати увагу на ті з них, які асоціюються зі спадковою патологією, в тому числі:1) наявність в сім’ї встановлених спадкових захворювань або дефектів розвитку; 2) споріднені шлюби; 3) хронічні захворювання нез’ясованої етіології; 4) розумова відсталість нез’ясованої етіології (не пов’язана з родовою травмою, нейроінфекцією, епілепсією), особливо в поєднанні з іншими вадами розвитку; 5) відставання у фізичному розвитку, в тому числі гіпотрофія, анорексія і хронічні розлади травного тракту нез’ясованої етіології; 6) хронічні захворювання обох близнюків; 7) природжені аномалії кісток у дітей, особливо у поєднанні з вадами розвитку очей, серцево-судинної системи і опорно-рухового апарату; 8) сімейні випадки бронхолегеневої патології, рання смертність дітей від пневмонії або меконієвого ілеуса; поєднання хронічної легеневої патології з розладами процесу травлення; 9) природжені та сімейні форми глухоти, поєднання глухоти з патологією нирок; 10) аномальна будова статевих органів, особливо у поєднанні з природженою функцією наднирникових залоз і явищами токсикозу і ексикозу; 11) сімейні випадки захворювань сечовидільної системи, зміна кольору, запаху сечі; 12) депігментація шкіри, пігментні плями.

3. Спеціальні генетичні обстеження:

- цитогенетичні – на основі метафазного аналізу дозволяє виявити хромосомні хвороби і аберації. Значно полегшує його сучасна техніка – оптико-електронний комплекс “Метаскан-2”, програми до якого створили українські вчені. Це такі дослідження, як визначення статевого хроматину, дослідження каріотипу (метафаза мітозу);

а) Дослідження Х-хроматину буккального мазку.

Цей експрес-метод має суттєве значення при народженні дитини з аномаліями статевої диференціації, коли в мінімально короткий термін треба визначити стать і в ряді випадків (андреногенітальний синдром, особливо сільвтрачаюча форма) почати замісну терапію глюкокортикоїдами по життєвих показах.В той же час аналіз каріотипу може бути проведений тільки через 2-3 тижні. Визначення статевого хроматину основане на феномені гетерохроматизації Х-хромосом. Відомо, що одна із двох Х-хромосом у осіб жіночої статі в інтерфазному ядрі знаходиться в неактивному стані і приймає вигляд глибки хроматину із чіткими контурами, безпосередньо під ядерною мембраною. У жінок відсоток клітин із виявленим Х-хроматином коливається в нормі від 9% до 33% в залежності від фази менструального циклу, у чоловіків в нормі Х-хроматин відсутній.

Методика: після полоскання ротової порожнини стерильним шпателем забирається зіскоб епітеліальних клітин із внутрішньої поверхні щоки, переноситься на предметне скло, фарбується ацеторсеїном, накривається покривним скельцем. Дослідження проводиться за допомогою імверсії в світловому мікроскопі при збільшенні 1:140. Проводиться аналіз в 100 клітинах епітелію, проте до аналізу відбирають тільки клітини з чіткими контурами ядер.