Управління асортиментом та номенклатурою

Переваги ринкового сегментування:

• Ресурси і зусилля підприємства можуть бути сконцентровані на найбільш перспективних ринках (сегментах);

• Можна планувати виробництво і збут таких товарів, як реально відповідають конкретному попиту;

• Можна дібрати такі засоби комунікації, які реально узгоджуються із цільовим ринком;

• Можна оптимізувати витрати на маркетинг;

• Маркетингові дії можна здійснювати тоді і там, коли і де ринок найбільш сприймає їх.

Разом із тим сегментуванню притаманні й деякі недоліки. Насамперед це значні витрати, що пов'язано із багатоваріантністю маркетингових дій. Окрім того, можлива втрата сегментів, які мають меншу ринкову привабливість дял підприємства.

Сегментування ринку продукції виробничо-технічного призначення можна здійснити, використавши такі ознаки:

• Масштаби діяльності підприємства;

• Географічне положення;

• Галузева належність;

• Рівень розвитку технології;

• Характер діяльності (імпортер чи експортер, добувне чи обробне підприємство, оптовий чи роздрібний торговець);

• Тип продукції;

• Відгуки споживачів;

• Кількість працівників;

• Вік та стадія розвитку;

• Фінансовий стан;

• Тип підприємницької діяльності (виробництво товарів чи надання послуг);

• Форма власності.

Заключним етапом сегментування ринку є вибір одного або кількох сегментів (цільових ринків), на яки буде концентруватися увага підприємства. Критеріями такого вибору є розмір сегменту (кількість споживачів), перспективи його зростання в майбутньому, вартість досягнення мети, сумісність з цілями і ресурсами підприємства, стан конкуренції та ін.

Для вибору кількох або одного сегментів використовують також комплексний підхід. В його основі — рейтингова оцінка привабливості ринкового сегменту. При цьому вага та рейтинг кожного показника визначають експертним шляхом.

3.2 Розрахунок ефективності технічного оновлення обладнання